На іменини невістки я вирішила подарувати їй дуже гарний сервіз, що привезла із собою із Польщі. Думала їй сподобається, але…

Я родом із села, але працюю в Польщі вже двадцять років. Так як хорошої роботи в селі ніколи не було, а я мала двох синів, яких треба було прогодувати, я й вирішила поїхати до Польщі на заробітки. Дітей я залишила зі своїми батьками. Працювала я в різних місцях: то нянькою, то покоївкою. Бралася за будь-яку роботу, аби прогодувати сім’ю. Двічі на рік я брала довгу відпустку і приїжджала до рідного села. Грошей я заробляла достатньо. Мої діти ніколи нічого не потребували. Завжди добре одягнені, взуті, ситі. Вдома зробили добрий ремонт. З того часу минуло багато років. Старшому синові вже 35 років. Вони із сім’єю поїхали жити за кордон. Перед від’їздом я дала йому п’ять тисяч доларів, щоб він улаштувався там нормально, доки роботу хорошу собі знайде. У нього двоє дітей, і мої онуки дзвонять мені щодня та розповідають, як у них пройшов день.

Він знайшов собі добре оплачувану роботу, купив машину, орендує будинок. А коли одружився молодший син, я подарувала їм на весілля двокімнатну квартиру. Звичайно, це не новобудова та не елітний район, але я витратила на квартиру величезну суму. Цього року на Новий рік я прилетіла з Польщі, і ми відсвяткували свято із сім’єю молодшого сина. В них уже троє дітей. Я подарувала всім онукам по п’ятсот доларів, щоб невістка купила їм потрібні речі. Діти дуже зраділи, адже то була досить кругла сума. А потім мене запросили додому на іменини невістки. У мене був дуже гарний, дорогий сервіз, який я привезла із собою з Польщі. На іменини я вирішила подарувати їм сервіз.

Думала, що невістка зрадіє , а вона скривилася, побачивши мій подарунок. А потім і син мені поскаржився, що не на такий подарунок вони чекали. Вони думали, що я знову їм гроші подарую. Але ж я десять днів тому їм таку суму подарувала. І взагалі вони хочуть, щоб я подарувала їм свій будинок, а сама переїхала до їхньої двокімнатної, адже в них уже троє дітей. Це ж таке наха бство. Я і так їм квартиру подарувала, чи вона бачите маленька. Але ж я не повинна всіх усім забезпечувати? Я вже до Польщі не хочу їхати. Я ж працюю, а вони вимагають від мене гроші. Я відмовилася б їм допомагати, але вони заборонять мені бачитися з онуками. А моя невістка всім родичам розповідає, яка скупа у неї свекруха, і нормальні подарунки їм не дарує.

КІНЕЦЬ.