Чомусь мені не щастить з хлопцями. Усі  мої побачення обертаються чимось незрозумілим та смішним. Я неодноразово намагаюся влаштувати особисте життя, та чомусь з того нічого не виходить.

Мені здається, що все це тягнеться ще з першого побачення. Коли я познайомилася в інтернеті з Матвієм, то вирішила, що то моя доля. Цей хлопець був добрим та ніжним у спілкуванні у мережі. Я до ранку переписувалася з цим загадковим парубком майже щодня.

Потім він мені надіслав у приватні повідомлення свою світлину. Я була зачарована цим фото. Виявилося, що він був і чудовим у спілкуванні, і досить вродливим парубком. Тому, звісно, я погодилася на зустріч з Матвієм. Хлопець запропонував мені сходити спочатку до кав’ярні, потім – до кінопалацу.

Я, дівчина з невеличкого села, збиралася на побачення, витративши свою усю заробітню плату. Я придбала нову сукню, зробила нову зачіску та манікюр.

Я очікувала побачити накачаного козака, високого, статного та кмітливого. Хлопець запізнився на побачення. Я чекала його в кав’ярні майже тридцять хвилин. Коли Матвій з’явився, я ледь не обімліла. Він був товстим, коротконогим, на обличчі – безліч білих прищів. Це було шоком для мене. Зовсім не той хлопець, що був на світлині!

Я з ним посиділа недовго. Думала, що зовнішність оманлива. Та потім він мене почав розпитувати, скільки я заробляю, чи наша пара зможе бути забезпеченою, якщо ми будемо разом. І тоді я зрозуміла, який він насправді. Мені завжди здавалося, що хлопці, які не вдалися зовнішністю, у душі – добрі та щедрі. Та Матвій на першому побаченні здався мені користолюбивим. Навіщо мені такий хлопець?

Я поспішала з першого побачення, як тільки воно закінчилося. Навіть на фільм не пійшла. А нащо туди йти, коли хлопець у кав’ярні заявив, що він ще й гаманця забув? Все довелося оплачувати мені! Більше не вірю я в ті знайомства в Інтернеті.

КІНЕЦЬ.