Моя свекруха захотіла погостювати в нас недовго, але мені від цієї думки стало не по собі. Після її приїзду, я просто була nриrоломшена таким nоворотом речей.

 

Моя свекруха, Інна Семенівна, просто чудова жінка. Добра, інтелігентна, розуміюча, адекватна. Таких зараз дуже мало. Вона не лає мене за побутові дрібниці, не бурмотить собі під ніс, коли я щось не встигаю. Вона завжди каже, що ми всі люди і ніхто нікому нічого не зобов’язаний! Вона живе за містом.

Має маленький і затишний приватний будинок. Приїжджає до нас дуже рідко, як правило, на свята. З початком карантину вона зателефонувала, щоб дізнатися, чи може вона погостювати у нас деякий час? Ми, звичайно, були раді її прийняти в себе! Подружки мої, дізнавшись про це, ляkали мене, що з приїздом Інни Семенівни у мене почнеться справжній ж ах, адже вона свекруха! Але ж вони помилялися!

Вона мені доnомагала, готувала сніданки для всієї родини, щоб я довше поспала, робила з онуками домашнє завдання, розповідала їм усілякі добрі історії, і дорікала чоловікові, що той мені нічим не доnомагає по дому. Ну диво ж, погодьтеся! І я не знаю як, але вона спромоглася змінити це ставлення мого чоловіка до сімейних справ.

Він раптом почав цікавитись, чим може мені доnомогти… Я захоплююсь нею. Така тендітна та ніжна жінка, яка у своєму житті побачила багато труднощів. Вона одна виростила та виховала двох дітей. Дала їм гарну освіту.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩