Мені було 19 років, коли я одружився вперше. Моя кохана, яку я любив, була на рік старша за мене. У той момент я вірив, що це моє єдине і неповторне кохання навіки. Звичайно ми не хотіли слухати, що скажуть інші. Ми довіряли своїм інстинктам, а не тому, що нас намагалися переконати дорослі.

Найбільшою помилкою було те, що ми взагалі не намагалися жити під одним дахом до одруження. Ми жили у гуртожитку, ходили на побачення, проводили разом ночі, але не жили разом. Наш шлюб розпався через півтора роки через відсутність досвіду.

Я чекав, поки мені виповниться 28 років, перш ніж вступити у серйозні стосунки. Я знайшов нову роботу, де познайомився із симпатичною дівчиною. Компанія взяла мене на роботу, тому що я висококваліфікований спеціаліст. Дівчина проходила стажування.

Спочатку я допомагав їй з оформленням документів. Згодом наші робочі відносини стали ближчими. Це було початком нашого романтичного зв’язку. Незабаром вона познайомила мене зі своєю родиною. У неї була молодша сестра, молодша за мене на п’ять років. На той час вона була ще студенткою коледжу.

Сестра часто просила мене допомогти їй з предметами, бо сама вона важко справлялася. Це було просто. Я не помітив, як закохався. Як виявилося, це було взаємно.

Я ніколи раніше не відчував нічого подібного ні до кого іншого. Ми просто проводили разом час, насолоджувалися один одним. У нас розпочався пристрасний роман. Звичайно, приховували це від усіх. Ми зустрічаємось уже три місяці. Її старша сестра щось запідозрила.

Їй здалося, що у наших відносинах щось не так. Вона кілька разів намагалася поговорити зі мною про це, але я постійно уникав розмови. Ми боїмося зізнатися, що відбувається між нами. Бог знає, як вона відреагує.

КІНЕЦЬ.