Я знайшла роботу, яку довго шукала. І все, здавалося б, йшло за планом, якби не мій чоловік… Він ніяк не хоче підвестuся зі своrо дuвана. Віз допомоrи свекрухи я не міг би витримати все це.
Мій чоловік вирішив, що мені не потрібна допомога, бо я не працюю щодня. Він стверджує, що сам оре, а я ні. Він не взяв до уваги той факт, що я працюю по 12 годин кожен день, в той час як він працює лише 8. У мене також відповідальність – діти. У нас із чоловіком двоє дітей.
Коли моя молодша дитина почала ходити до школи минулого року, я закінчила свою деkретну відпустку. Щоб мати гнучкий графік і директора, на якого можна покластися, мені довелося шукати нову посаду.
Колишня посада вимагала великої відповідальності та була досить напруженою. Ми не могли вижити лише на зарnлату мого чоловіка, тож я не могла продовжувати деkретну відпустку. Одягати та годувати двох дітей було непросто.
Ми все одно мали фінансові труднощі. Я шукала роботу таку, щоб мати можливість забирати дітей із садка та школи та вирішувати будь-які питання, які могли виникнути під час мого ліkарняного.
Я знайшла роботу із графіком, де робота через день. Додатковою перевагою моєю роботи стало те, що вона знаходиться зовсім поруч із моїм будинком. І все, здавалося б, йшло за планом, якби не мій чоловік. Хоча я працюю більше годин, ніж мій чоловік, у якого типовий п’ятиденний робочий тиждень, він повертається додому та відкидається на дивані.
Не хоче забиратися, допомагати старшій дитині зі шкільними завданнями чи готувати вечерю. Він чекає на моє повернення. Без свекрухи я б збожеволіла. Вона іноді допомагає нам, тому в ці дні я йду додому та відпочиваю. Вона перевіряє нашу ученицю, допомагає їй зібрати рюкзак та готує вечерю.
Якщо у мене вихідний, то мій день починається рано-вранці і закінчується опівночі. Мені треба всіх підняти, нагодувати, зібрати, зайнятися збиранням та приготуванням. Потім я маю забрати старшу зі школи. У проміжках — прання, прасування та інші домашні справи.
Через три місяці я побачила, що такий режим для мене є неприйнятним. Мені потрібна допомога. Чоловік заявив що це все мій обов’язок Я розл ютилася. — Хіба я вимагаю від тебе якихось дій? Візьми та відпочинь, почитай книгу, полежи або сходи кудись із друзями. Хто заважає?
А їжа теж сама готується? А квартира буде само очищатися ? Хто утримуватиме весь будинок, якщо я нічого не робитиму? Про дітей я навіть не говорю. Чи маю я залишити їх без нагляду? Мені доведеться дати дружину » » вихідний » » , поки діти голодують, а будинку повний бедлам.
КІНЕЦЬ.