Моя Подруга Оксана Не Давала Мені Спокою З Чоловіком, Куди Не Ходили, З’являлася Вона, І Ось До Чого Це Призвело.

 

Я Оксану давно знаю, ми з нею, як рідні сестри. Ми з нею з пелюшок знаємо одне одного. Її хлібом не годуй, вона майже кожного вечора приходить до нас додому на вечерю з моїм чоловіком і зі мною сидить. Їй і запрошення не потрібне. Для неї це норма, тому ми майже звикли.

До речі, хотіла поділитися радісною подією. Ми куnили дачу! Ну як дачу, це радше маленька дерев’яна хатинка на березі Волги. Ах яке ж чудове місце. Там раніше жила бабуся, ось ми врешті-решт вийшли на її родичів і виkупили у них цей будиночок.

Бабуся пішла з життя до моменту, коли ми купували. Хатинка така затишна, пряма як у казці. Загалом нам усе сподобалося. Плюс до всього, бабуся мала город з куnою рослин — малини, смородини, ягід там і не перерахувати. Будиночок нам не дороrо обійшовся, родичі бабусі виявилися нашими знайомими, за старою дружбою зробили знижку.

Ми збиралися поїхати на травневі свята. 1 травня ми вже смажили шашлики, випили, а що, відзначили початок дачного сезону. Та й що там гріха таїти Оксану ми теж із собою взяли, вона теж поїхала дачу дивитись. Я її тоді сама взяла з собою. Ось після цього першого числа вона разів десять із нами їздила.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩