Я ніколи не ладнав з сім’єю моєї дружини. Вона була єдиною дитиною, тож її завжди оберігали і балували всіма силами.

І навіть тоді, коли їй виповнилось 28 вони постійно телефонували і втручались в наше особисте життя, хвилювались, що я не достатньо сильно піклуюсь про неї.

Ми прожили разом вісім непоганих років. Часом сварились, але загалом все було добре, окрім її батьків. Вони були у всіх сферах нашого життя і роздавали поради, навіть коли їх не просили.

А моя дружина і не втручалась, вважала, що це нормально і не хотіла нічого змінювати.

Тож зрештою ми розлучились, але проблеми з її матір’ю ще досі не завершились. Якщо із дружиною ми розійшлись на мирній ноті і досі підтримуємо дружні відносини, то моя колишня теща не дає мені спокою.

Постійно телефонує і звинувачує мене у руйнуванні сім’ї. Але що найгірше, вона постійно в _орожить. Я давно знав, що вона захоплюється цими речима, але не звертав уваги. Поки під моїми дверима не стала з’являтись різні мішечки і посудини. Я вже не знаю як це терпіти.

Я не віруюча людина, але не зважати на все це не можу. Тут навіть хочеш не хочеш насторожишся. А раптом щось трапиться, ніхто ж не повірить, що це теща н _аворожила. Назвуть мене божевільним.

Я навіть просив колишню дружину з нею поговорити, але все безрезультатно. Підкажіть, що з нею робити? Можливо варто узагалі переїхати до іншої квартири, поки не стало пізно?

КІНЕЦЬ.