Моя дружuна увірвалась у квартиру з радісними крuкамu, що знайшла rаманець, nовний rрошей

Я ніколи не думав, що ми з дружиною посваримось через таку річ. Ми одружені вже більше трьох років. Ми дуже рідко сваримось, бо я не люблю конфліктів і намагаюсь загладити ситуацію, доки не пізно. Але цього разу мої аргументи не допомагали, тож сварка була дуже суттєвою. Ми живемо небагато, не потребуємо нічого надмірно, але й стараємось економити, якщо є можливість. Квартира, у якій ми живемо, дісталась дружині у спадок від її бабусі, тож вона стара і потребує ремонту, на який ідуть всі наші заощадження.

Ремонт робимо поступово. Дякувати Богу половину квартири вже привели в порядок, а зараз перейшли до кухні. А тут ситуація просто катастрофічна, потрібно міняти все, від стелі до меблів. До того ж труби старі, тож виникла потреба і їх замінити, поки не сталось аварії. Дружина вже декілька тижнів ходить сама не своя, турбується, що ми не справимось. Я теж хвилююсь, але вважаю, що все якось вирішиться, просто потрібно зберігати спокій і посилено працювати. І тут одного дня, моя дружина вривається в квартиру із радісними криками. Стверджує, що знайшла гаманець, повний грошей, недалеко від нашого дому, тож тепер у нас все буде добре.

Я, звісно ж, заявив, що чужих грошей ми витрачати не будемо. Ми ж не знаємо, кому належить цей гаманець, а раптом його власник відкладав кошти на щось важливе. Потрібно обов’язково знайти того, хто загубив його і повернути втрачене. Жінка зі мною категорично не згідна.

Каже, що про такі речі краще потрібно турбуватись і що якщо вона його знайшла, то сама доля вирішила нас винагородити. Я заборонив їй навіть відкривати його. Тепер ми постійно сваримось. Вона хоче витратити ці гроші на ремонт кухні і заміну батарей. Слухати мене відмовилась, тож я зробив те, що міг. Зібрав речі і поїхав до батьків.

Вона довго кричала на мене. Заявила, що чужий гаманець для мене важливіший за неї і що вона все одно витратить гроші, а мені доведеться змиритись з цим. Бо якщо я покину її через це, то буду останнім недоумком. Я вислухав її, але рішення не змінив.

Я просто не розумію її поведінки. Ми так тяжко заробляємо на свій хліб, то як можна так легковажно розпоряджатись чужими грошима. Я розумію, що вини нам потрібні і що без них, ми ще довго будемо працювати, щоб оновити квартиру, але ж має залишитись у нас якась гідність і чесність. Але й втрачати сім’ю через це я не хочу. Може порадите як правильно вчинити? Невже змиритись із «крадіжкою» заради того, щоб вберегти дружину?

КІНЕЦЬ.