Ми жили зі Cвекрами в одній великій родині, і всі зароблені rроші треба було віддавати Cвекру, бо все куnував він, навіть підгузки дітям

Після весілля чоловік забрав мене до села – до батьківського дому. Минуло лише кілька років, одружився його брат – і теж привів дружину до рідного дому.

І стали жити ми великою – ось тільки не дуже дружною родиною. Так, з місцем проблем не було: будинок у свекрів був величезним, тому кожному дісталася простора кімната. Свекор був у селі шановною людиною. Звичайно, і вдома він був єдиним господарем.

Ось тільки знайомі та сусіди не знали, що відбувалося всередині нашої родини насправді. Усі гроші, які ми заробляли, треба було віддавати свекру.

Він один вирішував, як ними розпорядитись, і що на них купити. Я була молода, та й прийшла в нову сім’ю: природно, ніяк заперечити я не могла. З молодшою невісткою діти народилися практично одночасно.

Свекор продовжував у тій самій манері: навіть підгузки купував дітям сам. Звісно ж, найдешевші. Ми дуже часто недоїдали, а про якісь делікатеси або дорогі продукти і мови не могло йти.

Взимку свекор економив на опаленні, тому часто ми були змушені ходити вдома в куртках. Тішило мене тільки одне: свекор подарував своїм синам земельну ділянку. Ми розпочали на своїй будівництві будинки своєї мрії.

Свекор давав нам гроші на матеріали, але все будівництво ми робили самостійно. Робили ми це з величезним ентузіазмом, адже розуміли одне: що раніше добудуємо, то раніше переїдемо.

Але одного разу трапилося щось непередбачене: мій чоловік втратив роботу, ми не могли більше скидати гроші в спільний котел – і свекор вигнав нас на вулицю.

Наша хата була ще не готова, тому ми були змушені жити в підвалі. Дивно, але я раділа: краще в підвалі – ніж із таким свекром. Чоловік незабаром відновився на роботі, ми поступово завершили будівництво. На щастя, брат чоловіка з дружиною допоміг нам, а потім і ми їх підтримали.

Зрештою всі разом з’їхали від свекра. Наразі кожна сім’я живе у своєму власному будинку. Ми взагалі не спілкуємося зі свекром, але іноді бачимо його на вулиці.

Він вийшов на пенсію, ходить у якомусь старому одязі, але я чудово знаю, що він отримує досить високу пенсію. Гроші, які він має, він зберігає в сейфі, але терпіти все це зараз доводиться тільки його дружині.

КІНЕЦЬ.