Матu noкuнула нас з батьком заради іншого чоловіка. І з’явилася знову тільки тоді, коли ми вже навчuлuся жuтu без неї.

 

Мені було 3, коли мама вирішила кинути нас. Я була зовсім малятком, але я як сьогодні пам’ятаю то блакитне плаття з білими рюшами, в яке мене одягла бабуся. На мені були ще білі колготи, на коліні яких була маленька дірочка. Поки мама збирала свої речі, прощаючись з нами, я сиділа на дивані, пальцем колупалася в дірочці на колготах.

Я розуміла, що мама йде, але nлакати не збиралася, хоч і бачила перед собою заnлакану бабусю і батька зі сльо зами на очах. Мама пішла, і бабуся з батьком замінили мені матір повністю. Я ніколи не відчувала її відсутності. Думаю, це заслуга батька в першу чергу. Коли мені виповнилося 13, бабуся серйозно захво ріла.

Батькові стало подвійно, а то й втричі важко справлятися. Коли бабусі не стало, я зрозуміла, що настала моя черга піклуватися про батька. Бабуся навчила мене готувати легкі страви, я справлялася з багатьма обов’язками по дому, але тато мені багато працювати не дозволяв. Незабаром я вийшла заміж.

Мені було дуже сумно залишати тата одного, але він запевняв, що знайде собі заняття, і мені не потрібно за нього переживати. Тоді я вже знала, що мама кинула нас через іншого чоловіка.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩