Марія смажила на кухні кабачки, як раптом у двері подзвонили. Чоловік був на роботі і вона була сама. Жінка відкрила двері. На порозі стояв друг її чоловіка Андрій. – Ой, Андрію! – здивувалась Марія. – А Віктора немає вдома. Що це ти сьогодні без попередження! – А я не до Віктора, – раптом сказав Андрій. – Я маю тобі дещо сказати. – Марійко, ти найкраща у світі дівчина, ти гідна кращого. Віктор не зможе тобі дати того, що дам я! Ти в розкоші купатимешся! Марія аж присіла від здивування

 

Андрій сидів в гостях у свого друга дитинства Віктора і нишком спостерігав за його дружиною.

Струнка, світловолоса, з великими блакитними очима та миловидною посмішкою. Привітна, гостинна, Марія спритно накривала на стіл. Їжа була смачна, а атмосфера тепла та затишна.

Кілька років Андрій жив в іншому місті, навчався, будував кар’єру, заробляв гроші. Стосунки з дівчатами були недовгими, про сім’ю він навіть не думав. А тут він дивився на дружину Віктора і розумів, що сім’я – це затишок, турбота, справжнє кохання.

-Пощастило Віктору з дружиною – хороша така, мила, добра. Мені б таку дружину, – думав Андрій, дивлячись на Марію.

Вперше за кілька років Андрію було так добре і спокійно, що йти від них зовсім не хотілося.

Але вічно в гостях не будеш і, прийшовши додому, Андрій відчув таку нестерпну тугу, що стало йому прикро: чому у цього непоказного Віктора все гаразд, а він, Андрій, і зовнішністю вийшов і язик підвішений, а з жінками зовсім не щастить.

Андрій часто почав ходити у гості до Віктора. Гостинні друзі з радістю його вітали, частували. А потім Андрій зрозумів, що ходить до свого друга тільки через його дружину… В яку він закохався. Він навіть став ревнувати її до її ж чоловіка. А ще він щиро вважав, що Віктор не вартий своєї дружини.

Якось Марія смажила на кухні кабачки, як раптом у двері подзвонили. Чоловік був на роботі і вона була сама.

Жінка відкрила двері. На порозі стояв Андрій.

-Ой, Андрію! – здивувалась Марія. – А Віктора нема вдома. Що це ти сьогодні без попередження!

-А я не до Віктора, – раптом сказав Андрій. – Я маю тобі дещо сказати.

Він чесно сказав їй про свої почуття і додав:

-Марійко, ти найкраща у світі дівчина, ти гідна кращого. Віктор не зможе тобі дати того, що я. Я все для тебе зроблю, я тебе такою любов’ю огорну, що ти жодної хвилини сумувати не будеш. Ти в розкоші купатимешся! Все що захочеш – все зроблю!

Марії аж присіла від здивування.

-Я Віктора люблю, для мене він – найкращий. А тобі має бути соромно, Віктор до тебе як до друга ставиться, довіряє тобі, а ти… Я й не думала, що ти можеш свої такі бажання поставити вище за дружбу. Нам варто закінчити спілкування, не приходь більше до нас, – заявила вона.

Андрій пішов не тільки засмучений, а й ображений її відмовою. Він ще більше сердився на Віктора і ще більше хотів бачити своєю дружиною Марію. І Андрій вирішив внести розбрат у їхню родину. Він сподівався, що вони розійдуться, і тоді Марія подивиться на нього іншими очима. А Вікторові так і треба, він не вартий такої дружини.

Кілька днів Андрій не з’являвся, а потім зателефонував Вікторові і запропонував зустрітися десь у кафе. Коли під час зустрічі Віктор поцікавився, чому він не хоче прийти до них у гості, Андрій із сумом сказав:

-Послухай, Вікторе, ти мені друг і я не знаю тепер що робити.

Я нещодавно заходив до тебе, але тебе не було вдома… Коротше кажучи, Марійка в тебе нечесна жінка… Я не хотів тобі говорити, але ти мені друг, не можу мовчати. Я сам бачив, як із квартири виходив інший мужик, а Марійка мало не в нічній сорочці проводжала його, цілувала…

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩