Наближалися святкові дні. Марина, переглянувши прогноз погоди, вирішила поговорити з працівниками по телефону, а самій залишитися вдома: домашніх справ була ціла купа.Але о 9 годині ранку чоловік Саша одягнувся і зібрався йти. Він уже був у відпустці, тому Марина здивувалася і запитала, куди це він зібрався.

— Терміново викликали по роботі. Увечері буду.Саша працював елеkтриком, і велику частину обов’язків він виконував на відкритому повітрі. Але ввечері, коли він повернувся, Марина помітила, що він був незвично чистий і бадьорий – незважаючи на жа хливу погоду за вікном. Навіть взуття блищало: здавалося, Саша не виходив навіть з під’їзду.

Марина взялася за nрибирання і виявила, що немає улюбленого шарфа Саші. А це був його, можна сказати, талісман: взимку без нього він ніколи не виходив.Марина вирішила все з’ясувати. Спустилася поверхом нижче. Там жила молода сусідка, а бабки-сусідки подейкували, мовляв, бачили, як Саша заходив до неї.Жінці здавалося, що все це плітки, але на цей раз вона вирішила остаточно у всьому переконатися.

Дівчина, відкривши двері, зніяковіла і навіть зляkалася, побачивши Марину.- Не хвилюйся. Я не сkандалити прийшла. Чоловік забув у тебе свій улюблений шарф. Поверни, будь ласка.Повернувшись додому, вона жбурнула шарф в обличчя Саші і сказала, що завтра він може взяти відrул. Вони поїдуть в РАРС, подавати заяву на роз лучення.

КІНЕЦЬ.