Мама заявила, що їде жити у село із нареченим. Я знала, що нічого хорошого не можна очікувати, але що все скінчиться саме так, я не очікувала.

 

Кажуть, що люди похилого віку — це ті ж діти. Я абсолютно з цим погоджуюся. У моєї мами почалася справжня вікова криза. П’ять років тому вона розл училася з батьком. Згодна, що й тато не подарунок, але таки прожили стільки років разом, а тут – роз лучення. Одразу після роз лучення мама переїхала жити до мене.

Спочатку, у нас жодних проблем не виникало, ми цілий день були на роботі і все було добре. Але потім мама вийшла на пенсію, і все почалося. Їй стало нудно і вона почала відвідувати якісь заходи для пенсіонерів. І одного разу прийшла додому із чоловіком. Він був теж пенсіонер, у минулому інженер – конструктор, цілком інтелігентна людина.

І мама з’їхала від нас до свого, так би мовити, нареченого. Я, щиро кажучи, дуже зраділа, що мамі в такому віці вдалося влаштувати своє особисте життя. Наречений жив у передмісті: річка, ліс, свіже повітря. Загалом мама добре влаштувалася, і мені стало спокійніше. Але за півроку мама повернулася додому з валізою в руках.

Виявилося, що сільське життя — не для неї, їй хотілося комфорту, а коханий не бажає переїжджати до міста. Ми всі поспівчували мамі, але вона довго не сумувала. Через місяць у неї був уже новий претендент, увесь час дарував їй квіти та солодощі. Але й із ним вона затрималася недовго.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩