Лише один інrредієнт у салаті вuкрuв моторошну 3раду дядька Жені. Ця мuть стала nереломнuм моментом у його жuтті

 

На початку дев’яностих я була підлітком, дуже допитливим та уважним. Нічого не упускала з уваги. На той час у мами з татом було багато друзів. Вони влаштовували вечірки, посиденьки та розважалися. Я любила ці дні, адже кожен у свою чергу приносив мені солодощі, наїдки. Цього разу теж приїхали до нас усі їхні друзі – чоловіки та жінки приблизно 30–40 років.

Багато парами, всіх я знала, крім однієї жінки. Її звали Наталкою. Те, що вона була присутня на цій вечірці, пояснили тим, що мовляв зустрічали її з відпустки. Але вона не виглядала як людина, яка приїхала з дороrи. На ній була елегантна чорна сукня, на шиї перлинні намисто, свіжа зачіска та манікюр. Я ще в той момент запідозрила щось недобре.

Коли вона приїхала, жінки були на кухні, у тому числі й дружина дядька Жені, тітка Світлана. Ніхто з чоловіків так не зрадів її приїзду, як дядько Женя. Він із захопленою усмішкою подав їй руку, що виходить з машини, і міцно тримав її. Те, що вона принесла з собою, теж говорило про те, що вона невиnадково опинилася у нас.

Вино, сир, ковбаса, апельсини та гранат. Також варений буряк, адже він має намір виконати один салат під назвою «kоханка», рецепт якого дізналася у відпустці, у дороrому ресторані. Мама не стала брати участь, а лише поступилася їм своєю кухнею. А тітка Світлана вирішила обов’язково брати участь і запам’ятати новинку. Жінки стали готувати салат, Наташа керувала процесом.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩