Коли ми запропонували куnити будинок для молодят, сватя відмовилася. Ми думали, що вони приготували інший сюрприз для нашої дочки та нареченого. У день весілля ми залишилися з відкритими ротами.

Зрозумійте, я б ніколи не стала засуджувати нового родича, якби знала, що він має важке матеріальне становище, але якщо є можливість, навіщо так скупитися? Ми видали доньку заміж місяць тому. Весілля було скромним, але таким теплим і незабутнім. З новим хлопцем донька познайомилася під час концерту, коли вони поїхали туди з подругою та потоваришували з великою компанією.

Серед них був і майбутній чоловік. Вони зустрічалися майже рік, половину з якого жили в орендованій квартирі нареченого. Зять нам завжди подобався, любив нашу дочку, носив її на руках. Молодята готувалися до весілля кілька місяців.

Звичайно, в обох не було достатньо коштів, щоб влаштувати весілля мрії, тим більше , що нині ціни – величезні. Ми з чоловіком вирішили на весілля подарувати молодим невелику квартиру в місті, але в нас була лише половина суми.

Ми сподівалися, що мати зятя захоче скинутися і від нас у подарунок буде власна квартира. Ось молоді здивуються! Але, на мій великий жа ль, сватя відмовилася, сказала, що у неї немає грошей, хоча сама працює, але не знаю конкретно де.

Ну добре. Але що означає приходити на весілля єдиного сина без символічного подарунка? Могла ж хоч десятку покласти в конверт, щоб не виглядати жадібною. Вона їла, пила за рахунок молодих, намагалася щось там контролювати. Хіба це нормально?

Хоч би сина шко дувала, адже наречений взяв на себе всі витрати на весілля. Ми намагалися доnомогти йому, але він відмовився. На весілля ми подарували нареченим гроші на початковий внесок для іnотеки. Це ж для нашої дочки! А сватя нехай зі своїм сином розбирається. Не хочу псувати стосун ки.

КІНЕЦЬ.