Ксюша думала, що батьки її nокинули через злидні, але дізнавшись справжню причину, вона просто скам’яніла на місці.

У трирічному віці батьки здали Ксюшу до дитбудинку. Коли дівчина виросла, вона розшукала адресу батьків і пішла їх провідати. Всі ці роки вона була впевнена, що її покинули через злидні. Але побачила цілком благополучну сім’ю… Ксюша не могла похвалитися щасливим дитинством. Її здали у притулок у трирічному віці.

Чому батьки так вчинили, дівчина ніяк не могла дізнатися. Випустившись із притулку, Ксюша розшукала адресу батьків. Вона розуміла, що це безглуздо, але бажання їх побачити виявилося сильнішим. Ксюша сама навіяла, що раз її відправили в притулок, значить у батьків була вагома причина. Зі своєю мамою вона зіткнулася вже в під’їзді. Така ж руда, як Ксюша жінка спускалася вниз.

Дівчина вже хотіла звернутися до матері, як ту гукнув чоловік, який вийшов з квартири. Його супроводжували три вогненно-волосі дівчата. Їх діти. Її сестри. — Через центр не поїдемо, година пік, пробки, — звернувся він до дружини. — Тоді поїдемо кільцевою, щоб швидше доїхати, — відповіла йому дружина.

— Вам щось треба спитати? — Подружжя звернуло увагу на дівчину. Чи хотіла Ксюша їх спитати? Пару хвилин тому справді хотіла. Але вона вже отримала відповідь. Вона хотіла вірити, що батьки здали її в дитбудинок або через злидні, або через інші труднощі. Але ні. Дівчина бачила перед собою успішну, щасливу сім’ю – матір, батька та трьох дочок. — Ні. Я до ваших сусідів, відповіла Ксюша.

— Ну, тоді всього хорошого вам. Ми поспішаємо. – Прощайте. Сімейка пішла. У них навіть гадки не виникло, що перед ними стоїть їхня дочка. Не впізнали — і добре. Ксюша сіла на лавку біля під’їзду. — Діточка, у тебе все гаразд? – співчутливо запитала бабуся, що сидить поруч з Ксюшею. Мабуть, вигляд дівчини був не дуже.

Ксюша хотіла сказати: «Дякую, у мене все добре». Але натомість з її губ зірвалося: — Швидше за все, вони не любили мене. Мої батько з матір’ю здали мене до притулку. Я думала через злидні. Але сьогодні я побачила щасливу сім’ю із трьома доньками. — Може, я вам зможу чимось допомогти? — розгублено спитала старенька. — На жаль ні. Ксюша більше не хотіла думати про батьків.

КІНЕЦЬ.