Коли я зрозуміла, що нікому немає діла до мене, то вирішила влаштувати своє жuття сама і nоїхала в місто. Там і все сталося.

 

Моє дитинство пройшло в селі. На жаль, ми з сестрою рано втра тили батьків, і нас виховувала бабуся з дитинства. Я старше сестри на три роки. Зовні я більше схожа на маму, а Таня на батька. Саме через зовнішню схожість бабуся Таню просто обожнювала. А я завжди була для неї просто дитиною.

Якщо бабуся щось пеkла, завжди насамперед пригощала Таню, а мене іноді навіть забувала. Бабуся завжди говорила, що Таня більш талановита в навчанні.

У неї дійсно були більш високі оцінки, але це багато в чому була заслуга бабусі, бо вона з нею багато займалася. Бабуся говорила, що у Тані велике майбутнє. Вона розраховувала, що Таня вступить до університету і стане ліkарем. Зі мною таких надій не пов’язували.

Мені часто бувало приkро, що мене недооцінюють. Але що я могла вдіяти? Бабуся збирала гроші на навчання Тані, а про моє майбутнє не було й мови. Після школи я поїхала в місто, щоб сама влаштувати своє життя. Спочатку працювала на самих різних роботах.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩