Коли я в нашій кухні nобачила незнайому молоду дівчuну. Я не стрuмувала себе, схоnuла її за волосся та nотяrла від столу. Тоді nрийшов чоловік і nочав nояснюватu.

 

У мене завжди був запальний характер. Через це я не раз потрапляла у незручні ситуації. Але саме цю історію чоловік мені досі пригадує. На той момент я працювала у пекарні.

Працювала майже десять годин на добу і в будні приходила дуже стомлена, буквально одразу лягала у ліжко. Чоловік ставився із розумінням. Він у мене взагалі чудовий.

До мого приходу будинок був прибраний, вечеря приготовлена. Пам’ятаю, що я ще жартувала: -Олеже, ти не завів ще собі коханку? Бо в мене сил ні на що немає. Чоловік посміхався: -Завів, ну, звичайно.

Якось я повернулася раніше зі зміни, хотіла порадувати чоловіка. Заходжу додому, а в нас у передпокої жіночі туфельки. Я вже тоді дуже розлютилася. У голові одразу промайнуло: «Ага, ось негідник! Завів він все-таки жінку на стороні!

Він її до нас додому водить!» Я зайшла на кухню і бачу, що незнайома дівчина років двадцяти, а може, двадцяти п’яти, спокійно п’є каву. Я не стала стримувати свої емоції, одразу схопила її за волосся та потягла від столу.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩