Коли я просив у Tещі грошей на ремонт, то вона закрутила мені д_улю. А тепер хоче, щоб ми її у новій квартирі прийняли.

Я завжди був прихильником того, що спочатку потрібно матеріально підготуватись, а тоді вже кликати дівчину заміж та створювати сім’ю. Отож спочатку я зробив Людмилі пропозицію руки та серця, а тоді поїхав на заробітки на кілька років, аби заробити на власне житло.

Коли я повернувся, то ми одружились і почали займатись пошуками квартири. Це все трішки затяглося, бо ми не хотіли віддавати кошти на те, що нам не зовсім до вподоби. Але все ж натрапили на варіант, який всіх задовольняв. Це була трикімнатна квартира з таким собі ремонтом у потрібному нам районі. Ми вирішили, що ремонт можемо і самі зробити. Щоправда, знову доведеться збирати кошти, бо коштувала сама квартира немало.

Чи то втомлені від пошуків, чи то так вже хотілось мати щось своє, ми відразу погодились купувати ту квартиру. Нас підкупило планування та індивідуальне опалення. Коли ми оформили всі потрібні документи, то відразу почали перевозити речі. Можна ж тут жити і потихеньку щось робити.

Вирішив я попросити грошей у позику в тещі. Та вона сказала, що зайвої копійки наразі не має, оскільки  син тільки в університет вступив, йому треба чимось за навчання і проживання платити.

Поки ми навели лад у своїй квартирі, то минуло трошки більше року. Знову ж таки я невтомно працював за кордоном, аби все відремонтувати.

Тепер ці проблеми позаду і можна видихнути. Вдома якраз навернулась прекрасна робота. От я і вирішив влаштуватись поки беруть. Люда сказала, що такими темпами і на автомобіль назбираємо. Та минуло кілька місяців і дружина зізналася, що вагітна.

Тепер моя кохана сиділа вдома постійно і я став помічати, що її мама з нашої квартири ніби й на ніч не йде. Мене дивувало, що раніше вона ніколи і в гості не забігала, а тут така увага.

Та потім я ненароком дізнався, що тещу рідний син із квартири вижити хоче. Нещодавно привів якусь дівчину, вони разом там жити хочуть. Теща  із потенційною невісткою спільної мови не знайшла, тому і поставила сина перед вибором. А він довго не думав, відразу дівчину обрав.

Тепер Ольга Василівна плаче, бо їй немає куди податися та і кошти син всі виманив поки вчився. Тепер він хоче, аби мама йому квартиру окрему купила. От вона і ходить та натякає моїй дружині, що у нас така квартира велика, можна і їй розміститися.

Варто було мені це лишень почути, я заявив, що такого тут не буде. Коли я просив позичити гроші, то мені сказали, що всі гроші на навчання сину.

От тепер нехай той син з мамою і живе. Це її квартира і ніхто вигнати її просто так звідти не може. Син, якщо бажає проживати окремо, то хай заробляє на своє житло.

КІНЕЦЬ.