Коли я дізналася, що після сорока років спільного життя чоловік завів к0ханку, я йому говорила, що вона поруч заради rрошей. Але він не хотів мене слухати.

 

Ми одружилися, коли мені було двадцять три роки. Ми дуже любили один одного, і я б ніколи не подумала, що можу опинитися в такій ситуації. Закохавшись, я думала, що у нас любов на все життя. Прожили ми в шлюбі майже сорок років, але як то кажуть: «ми припускаємо, а Бог має». Дмитро був військовим, тому ми часто переїжджали. Так як Діма весь час був на роботі, вихованням дітей займалася я.

Через кілька років Діма звільнився і вирішив зайнятися бізнесом. Мені теж довелося вийти на роботу, так як у нього не дуже добре йшли справи. Вся тяжкість лягла на мої плечі, з ранку до ночі я працювала, щоб забезпечити сім’ю. Я свої зароблені гроші теж вкладала в його бізнес. Тихо-тихо у нього теж почав нала годжуватися бізнес, ми змогли розплатитися з кредитами, купили машину, будинок, дачу.

Не треба було вже пере живати за завтрашній день. Сини закінчили інститут, влаштувалися на роботу. І здавалося, що ось і у мене буде заслужений відпочинок-поживемо з чоловіком в своє задоволення. Але сивина в бороду, біс в ребро. Чоловік часто почав їздити у відрядження або пропадати на зустрічах. Спочатку я і не думала, що у нього хтось є, але факти говорили зовсім про інше. Виявилося, що він закрутив з дівчиною років двадцяти п’яти. Я йому сказала, що їй він не потрібен, а потрібні його rроші, але він думав, що у них любов на все життя.

Далі так тривати не могло, і ми вирішили розлучитися. Може так краще, тому що я себе відчувала приниженою, живучи поруч з ним. Він переїхав на дачу, а я залишилася в нашій квартирі. Сини чомусь звинувачували у всьому мене і підтримували батька, незважаючи на те, що їх навчання оплачувала я.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩