Коли син із невісткою і двома дітьмu вирішили переїхати жuтu до батьків ніхто ще не уявляв яким kошмар0м все це обернеться.

 

Ольга Захарівна з чоловіком уже десять років живуть одні у своїй двокімнатній квартирі та звикли до розмірного способу життя. Чоловік у неї «сова». Сидить допізна перед телеві зором або перед комп’ютером. Ольга Захарівна ж, на відміну від чоловіка, «жайворонок». Спати лягає раніше, а прокидається близько 6-ї ранку. За наявності двох кімнат вони один одному не заважають. Біда прийшла, звідки не чекали.

Сина скоротили на роботі. А на новому місці стали платити набагато менше. Звичайно, син шукає роботу з більшою зарплатою, але це потребуватиме часу. А у нього на шиї виплати з іпотеки. Щоб якось викрутиться, син із дружиною вирішили тимчасово перебратися жити до батьків, тобто до Ольги Захарівни із чоловіком.

А у свою, в іпотечну квартиру, пустити мешканців. Тимчасово воно тимчасове, але як відомо — немає нічого постійнішого за тимчасове. І як довго вони з чоловіком витримають муки спільного життя, Ольга Захарівна не уявляє. — Тихого, мирного життя нам залишилося днів п’ять, — сумно ділиться із подругами Ольга Захарівна.

— Потім син із сім’єю переїде до нас. Син із дружиною, два сини, ми з чоловіком — разом шість душ у двох кімнатах. Це буде не життя, а каторга. І з невісткою добрих стосунків не налагодилося. Будь-яке моє слово приймає в багнети. Я сама, можливо, так само не свята. І як ми на кухні співіснуватимемо? А онуки?

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩