Коли Інна з чоловіком поверталися додому, побачили незнайомого хлопця, який сидів на сходах. Їх здивуванню не було меж, коли той хлопець представився нареченим.

 

Інна Віталіївна десять років тому одразу втратила єдиного сина і невістку. Все із-за однієї ава рії. Тоді життя втратило для неї будь-який сенс, вона навіть сильно захво ріла. Тільки онука мотивувала її жити. Подивившись на біляву дівчинку, вона зрозуміла, що не може її кинути.

Адже їй важче, вона втратила матір, і батька. Ростили Алісу бабуся і дідусь з усією любов’ю. Коли вона виросла, то вирішила вступити до столичного університету на факультет ліkувальної справи. Подружжя дуже переживали, що доведеться онуку відпустити жити так далеко, але вигляду не подали, підтримали її рішення. Аліса надійшла і з’їхала в гуртожиток. Подружжя дуже пишалися, але сумували.

Тепер вона приїжджала лише на канікули. Кожен приїзд був для них святом. На цей раз Аліса подзвонила в середині семестру, повідомила, що приїде на три дні. Інна дуже зраділа. Вони з чоловіком накупили безліч смакоти, вона стала готувати пироги. А Павло Сергійович у дворі забрався, готуючись до приїзду внучки. У призначений час вони були на вокзалі і чекали автобуса.

Інна одягла своє найкраще плаття, а Павло свій кращий костюм. Знайомі, які їм зустрічалися по дорозі, здивовано запитували: — У вас свято якесь? — Так! Онука на три дні приїздить. Всі розуміюче посміхнулися. Тільки автобус прийшов, а Аліси там не було. — Подзвони їй, — сказав Павло.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩