Катя їхала до брата у гості. У Віктора нещадавно народився син, і брат запросив її, побачити племінника. Дівчина купула чудовий подарунок для малечі і вирушила в дорогу. Всю ніч Катя їхала поїздом. Відразу біля порога Катя вручила свій подарунок дружині Віктора. – А це моєму племіннику, – сказала Катя і передала велику коробку невістці. Галина взяла подарунок, відкрила його і застигла. Жінка здивовано дивилася на Катю, потім обернулася до Віктора і каже: – А що це? Поясніть мені, що це?! Віктор з Катею здивовано переглянулися між собою, нічого не розуміючи
Брат Каті Віктор одружився і поїхав жити в інше місто, на батьківщину дружини.
Катя навчається в інституті, мати працює, їздити до брата в гості інколи. Але Віктор дзвонить, розповідає, що все добре.
Народилася дитина. Поїхати до брата у Каті вийшло лише за півроку. Запитала, який подарунок купити дитині. Брат сказав, дружина говорила про гойдалку для дитини.
Катя сходила в магазин, вибрала найкрасивішу гойдалку для племінника — кольорові дошки, подушечка в комплекті та з гачками для кріплення.
Всю ніч Катя їхала поїздом. Втомлена, але щаслива приїхала у гості.
Віктор зрадів.
Відразу біля порога Катя подарувала гойдалку. Але замість подяки побачила розчароване обличчя невістки.
Галина дивилася на Катю, потім обернулася до Віктора і каже:
– А що це? Гойдалка? Ось це гойдалка? Я хотіла гойдалку тисяч за три. А ця за триста гривень? Навіщо це нам?
Почалася сварка. Віктор із Галиною сварилися через подарунок. Вона сварила всю рідню чоловіка, що вони економлять на його синові, а він сварив її у меркнтильності.
Катя стояла і вирішувала, що робити — залишитися чи їхати додому. Вона вже відчиняла двері, коли Віктор із дружиною заспокоїлися. Перестали сваритись, умовляли залишитися. Галина хоч і була не в настрої, але нагодувала та розмовляла.
Надвечір у гості прийшли батьки невістки. За вечерею виявилося, що у мами Галини день народження. Катя, вибачаючись, сказала:
– Я не знала про ваш День народження! Незручно без подарунка.
Тоді невістка засміялася:
– Мамо, не хвилюйся. Якби навіть подарували, то була б якась дешева нісенітниця.
Незручно стало навіть батькам Галини, тому вони швидко зібралися та пішли додому.
Рано-вранці, поки всі спали, Катя тихенько вийшла з квартири і поїхала на вокзал. Поганий осад залишився від цього візиту.
Через півроку брат запросив маму та сестру на день народження сина. Сказав, що якщо не приїдуть, він образиться.
Мама з Катею вирішили подарунок не купувати, подарувати грошима. А то знову не догодять невістці.
Вважали, що можуть подарувати дві тисячі. Два квитки на поїзд туди і назад обходяться недешево, ще й самим жити на щось треба.
За святковим столом розмовляли про те, що потрібно зробити ремонт у дитячій кімнаті.
Невістка з єхидною посмішкою сказала:
– Ось, наприклад, бабуся з тіткою Катею подарували гроші, якраз на пару рулонів шпалер вистачить.
Катя з мамою промовчали. Їм зовсім не хотілося, щоби через них почалася сварка.
Потім непомітно вийшли з-за столу та поїхали додому.
Більше вони у ці гості не їздять.
КІНЕЦЬ.