– Мамо, обов’язково набери мене, коли будете їхати до нас. Гаразд? Тоді ми швидко одягнемось та поїдемо з вами.

Юлія нарешті спокійно видихнула. У її чоловіка сьогодні вихідний, він гратиметься з дітками, тож можна нарешті приділити час для себе. А ще скоро вони заглянуть в гості до мами з татом. Вони не бачились понад місяць.

Двоє дітей, тож часу їздити до батьків обмаль. А якщо і є вільна годинка, то нікуди вже не хочеться їхати.
Юля з Денисом жили як середньостатистична сім’я. Вони не були дуже багатими, але й мали все необхідне. А діти взагалі…в них було все, що ті тільки хотіли.

Юля довго чекала, коли мама нарешті їй зателефонує. А потім лягла на дивані та заснула, допоки чоловік не розбудив її.

– Мила, прокидайся. Батьки під’їхали. Ідемо вдягати дітей.

Юля поспіхом піднялася з ліжка, одягла дітей та привела себе в порядок. Батько привіз доньці мамину мультиварку, якою жінка не користується.

Батьки мали забрати Юлю, Дениса та онуків до себе в гості. Але батько швидко заніс мультиварку у квартиру, а потім обернувся та поїхав додому. Юлія нічого не зрозуміла, тож зразу зателефонувала мамі:

– Мамо, а куди ви втекли? Ми ж мали всі разом їхати до вас у гості. Денис вивів дітей, а за вами й слід простиг.

– Доню, в нас сьогодні інші гості. Потрібно приготувати щось смачненьке.

– Тобто? А ми? Ми ж домовлялися посидіти сьогодні разом.

– Юлю, не відволікай мене. В мене й так роботи вдосталь.

– Я зрозуміла. Значить, друзі цінніші за сім’ю.

І Юлія кинула слухавку. Потім подумала, що вона надто різко повелася з мамою. Але як по-іншому, якщо для матері друзі куди важливіші, аніж онуки та діти. Тим паче що вони вже давно не бачилися.

КІНЕЦЬ.