Ввечері перед сном я завжди читаю доньці книжки, а дружина вміє і любить вигадувати власні історії. Оленка з цікавістю та захопленням їх слухає. Зазвичай ми вкладаємо спати доньку по черзі. Послухавши казочку вона ще любить порозпитувати про героїв, а тоді вже засинає.

Якось дружина вигадала історію про Бабу Ягу і трішки перестаралась, бо дівчинка почала боятись спати одна у кімнаті. Ми купили їй нічника й це ніби трохи допомогло, засинати вона стала краще. Дружина вирішила трохи удосконалити свою казочку й придумала сюжет у якому Баба Яга стала доброю, вона почала допомагати усім, хто цього потребував. Та доньку це не дуже втішило, вона продовжувала з острахом залишатись одна на ніч.

Потім Алла почала розповідати доньці, що Баба Яга перетворилась у чарівну принцесу, яка мешкає у лісі та чекає на свого казкового лицаря. Та Оленка наполягала на своєму, що Яга не принцеса і не красуня, що вона залишилась злюкою і ходить ночами, щоб лякати дітей. Всі намагання моєї дружини зазнавали повного краху.

Тому вона вигадала нову захопливу історію:

“Кожного разу, як ти засинаєш, у кімнаті з’являється головний чарівник казкової країни. Він сидить під ліжком та стереже твій сон. Коли хтось насмілиться прокрастись у твою кімнату, то йому достатньо махнути своєю чарівною паличкою і непроханий гість зникне. Він тебе завжди захищатиме й оберігатиме твій сон цілу ніч.

Чарівник допомагає слухняним діткам і турбується про них. А коли сходить сонечко, він повертається у свою чарівну країну, де ми не можемо його побачити. За день він відновить сили, щоб прилетіти коли ти спатимеш і стерегти тебе щоночі”.

Ця історія поклала край проблемному засинанню нашої донечки. Дружина дуже тішилась, що їй вдалося виправити власну помилку. Завдяки історії про чарівного захисника, Оленка більше не боїться Баби Яги. Я не вдався у деталі казки, але радів, що все позаду.

Якось ми втрьох пішли на прогулянку до парку. Оленка бавилась на гірці, а потім підбігла до мене й запитала:

– Тату, а дядя, який ховається у мене під ліжком, сьогодні знову там буде?

Я глянув здивованим поглядом на дружину. А вона почала сміятись, бо зрозуміла, що Оленка запитує про казкового чарівника. Після цього вона розповіла мені усі подробиці історії, яку вигадала. Й ми усі троє від душі насміялись.

Коли прийшов час вкладати Оленку спати, дружина покликала мене до них й продовжила свою розповідь про пригоди казкового мага-рятівника, що ховається під ліжком. Вона розповіла про його сутичку Ягою та її посіпаками. І звісно ж наш герой переміг. Тепер цим страшилам вхід до кімнати закритий. Нам вдалося переконати доньку, що її кімната спокійне місце й тут вона може почуватись у безпеці.

Тепер Оленка без проблем спить із вимкненим світлом, вона не боїться темряви та Баби Яги, бо знає, що чарівний захисник прожене її у мить.

Я маю справді талановиту дружину, яка вміє вигадувати неймовірні історії. У мене з фантазією гірше, тому я із задоволенням приходжу послухати, як вона розповідає їх доньці.

Виявляється казки мають чудодійну силу, яка допомагає переборювати дитячі страхи.

КІНЕЦЬ.