Дружина пiшла від мене, залишивши на мене чyжу дuтuну. Я був в такому стані, що й не описати словами. Здається, що не було більш нещаснoї людини на світі, ніж я

 

У нас з дружиною позаду десять років подружнього життя. За увесь цей час дружина так і не змогла завагітніти. Проте ми були щасливі й без дітей.

У нашому шлюбі більше любив я. Настільки сильно, що закрив очі на її невірність та дитину від іншого чоловіка назвав своєю.

Я знав про всі її походеньки та прощав її, надіявся, що одного разу вона оцінить мою вірність та перестане робити мені боляче.

Я знав, що у неї були різні коханці, та з одним із них вони зустрічалися найдовше, від нього дружина й завагітніла.

Коли я про це дізнався, дружина уже була на п’ятому місяці вагітності, а батько дитини пропав у невідомому напрямку. Ми вирішили не надавати розголосу цій ситуації та сказати, що батько дитини я.

Після народження донечки моя дружина не змінилася, її походеньки продовжились, вона казала, що їй болить голова від плачу дитини та вона не має сил нею займатися.

А я не можу кинути напризволяще ні в чому не винну дитину.

Дружина пішла від мене, залишивши на мене чужу дитину. Я був в такому стані, що й не описати словами. Здається, що не було більш нещасної людини на світі, ніж я. Масла у вогонь підливала складна ситуація в країні. Я був змушений працювати вдома, замовлень було вкрай мало.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩