Відразу після весілля я намагалась стати для чоловіка ідеальною господинею. І на роботу ходила, і вдома виконувала всі обов’язки, і випікала купу смаколиків. А потім дізналась, що вагітна і з народженням дитини почались цілі проблеми. Грошей стало катастрофічно не вистачати. В Дениса на роботі все пішло на спад, зарплатні не виплачували місяцями.

Минуло три роки, син пішов до садочку і я знову вийшла на роботу, щоправда тепер простим продавцем.

Сказати, що було важко – не сказати нічого. Інколи я просто приходила і ридала від втоми. І робота, і домашні справи, і дитина. Чоловік приходив заспокоїти мене, а я ледве могла два слова зв’язати. Сказала, що потребую простого людського відпочинку.

Мої слова нічого не значили. А на наступний день я повернулась із роботи, а чоловік лежав собі на дивані перед телевізором і проблем  не мав. Я вирішила нічого не робити і прилягти біля нього. Ну а що? Якщо йому так можна, забити на все і відпочивати, то я тим більше заслуговую.

Полежав Денис так годинку, побачив, що я не думаю вставати та й пішов собі гріти ранкову їжу. І так ми прожили близько тижня, а потім чоловік почав усвідомлювати, як важко жити в такому ритмі. Нарешті стало зрозуміло, що після тяжкого робочого дня не хочеться іти до каструль та сковорідок.

Тому я хочу сказати всім жінкам: якщо ви втомились все тягнути на собі, то ніколи не пізно покинути та відпочити хоча б трохи. Завжди можна змусити чоловіка відчути всю вашу долю на собі. Бо інакше вони ніколи не зрозуміють всю глибину ситуацію.

А чоловік якщо по-справжньому кохає вас, то зробить все можливе, аби створити для вас всі комфортні умови проживання.

А якщо ні, то для чого вам такий чоловік?

КІНЕЦЬ.