Дмитро останнім часом став не впізнавати свою Лілю. Де зникла та красуня, у яку він закохався 15 років тому? Струнка дівчина з довгим волоссям та розкішною посмішкою одразу запала Дмитру в душу. Хлопець саме завершував навчання, а  Ліля тільки-но вступила на перший курс. Вони почали зустрічатись. На четвертому курсі Ліля вийшла заміж за Дмитра.

У шлюбі у них народився син Матвій. Дмитро та Ліля кохали одне одного. В родині панували любов  та гармонія. Ліля була винахідлива дружина. Після роботи на Дмитра чекала смачна вечеря, душевні розмови та пристрасні ночі кохання. Інколи Дмитро дуже ревнував дружину. Він її до всіх ревнував, впадав у крайнощі, й здавалося жити не міг  без своєї Лілії.

Їх шлюб тривав вже майже 15 років.  Ліля чомусь змінилась. Вона стала якась чужа, неговірка. Перестала за собою доглядати, хоча ще декілька місяців тому не уявляла свого життя без косметолога та походів різні косметичні процедури. Змінила зачіску, обрізала своє довге волосся.

Зазвичай, коли людина хворіє, вона шукає підтримку у близької людини. І хоче розділити з кимось свій б іль. Та у найскрутніший момент Ліля залишилася на одинці із собою та вирішила не ділитися ні з ким. ЇЇ життя спливало, та вона ставала мудрішою  ще на один день, вона навчилася споглядати. 7 місяців тому жінка дізналась, що у неї неоперабельна пухлина. Жити залишилось близько року. Спочатку хотіла зізнатись про свою б іду чоловіку, а потім передумала. Коли занюхала від нього запах чужих жіночих парфумів та  помітила помаду на сорочці.

Як потім Ліля таємно стежила за чоловіком …. як він  сидить за столиком в кафе з новою секретаркою, а та ніжно гладить його по руці та палко дивиться в очі…

Ліля закрилась в собі. З Дмитром вони майже не розмовляли, тільки на побутові питання. Вона йому стала не цікавою. Найбільше Ліля переживала за сина. Дякувати Богу, що батьки її ще живі, то допоможуть поставити Матвія на ноги.

Одного вечора Дмитро прийшов з роботи і заявив, що закохався в іншу жінку й хоче розлучення.  Ліля мовчки його вислухала, й тільки відповіла, що не проти. І що поживе трохи у батьків на дачі, поки Дмитро переїде з їхньої квартири.

Вранці Дмитро став шукати папку з документами, хотів цього дня подати на розлучення.  Дмитро так поспішав, що став швидко перебирати документи.

Він нервово вивертав шухляди з комода. Все це опинилось на підлозі. Чоловік  помітив чорну папку. Досі він її не помічав. У папці лежали аналізи, опис МРТ, заключення лікаря.  Залишилось від сили 6-8 місяців. Дмитро поглянув  на дату: з моменту обстеження минуло  вже 6 місяців. Решту він пам’ятає смутно. Єдине, що крутилось у голові, це фраза із датою, що звучала, як вирок.

Дмитро не знав, що робити. Стало так гірко на душі. За власними походеньками наліво, не помітив, що  дружина онкохвора.

До нього вперше прийшло усвідомлення того, наскільки швидкоплинне життя. Він згадував дружину, сповнену надій та мрій. І він же її кохав. Дмитрові  раптом здалось, що цих 15 років наче й не було. І попереду ще все життя, сповнене радості, надії та щастя.

Чоловік взяв відгул на роботі, і поїхав на дачу, де мала бути Ліля. Матвія в цей час не було вдома, вони вирішили відправити його  в літній табір  відпочинку. Чоловік приїхав на дачу. Ліля лежала у ліжку, їй було зле.

Дмитро  бачив, як жінка  бореться за життя, чіпляючись з останню надію… Дмитро плакав й просив пробачення перед  дружиною. Ліля дивилась у вікно й мовчала. Вранці її не стало…

Дмитро сам виховує  сина.  Щодня носить квіти на могилу дружини…Не може собі пробачити…

КІНЕЦЬ.