Діток у нас не було. Ми навіть уже не спoдівалися, що вarітність настане. Тим паче, вже не у тому віці були. А тоді я відвіз Тоню до лlкарні з rострuм болем у жuвоті.

 

Ми з дружиною дуже діток хотіли. Та нічого у нас не виходило. А коли у неї клімакс розпочався, то ми взагалі перестали сподіватися на таке щастя. Уже не той вік був – нам з Тонею скоро 45. Які вже там діти?

Та диво трапилося несподівано. Останнім часом дружина відчувала себе якось дивно. Вона скаржилася на біль у животі та в поясниці. Їй і ходити було важкувато – взнаки давалися набряки на ногах. Ми все це зводили до того, що вік такий, під старість йде. Та й ситуація в країні – теж стреси, бо Тоня завжди все близько до серця брала.

Одного разу сталося те, чого ніхто з нас не очікував. Вночі у дружини схопив живіт. У неї був гострий біль, вона аж кричала від нього. Я злякався. Думав, що у Тоні запалення апендексу чи якась інфекція. Я відразу відвіз дружину до лікарні.

Однак… з приймального відділення її направили у пологове!!! Для мене то був справжнісінький шок! Та і для неї теж. Лікарі були здивовані: як вона ходила і не відчувала, що носить під серцем дитину?

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩