У мене була одна сусідка, яка завжди ходила без настрою. Для мене це було дивно з простої причини, що у людини можуть бути погані дні, але ж не все ж?! Якось ми з сусідкою, Анфісою, подружилися і почали влаштовувати зустрічі за чашкою кави вранці. Одного разу вона вирішила поділитися зі мною своєю драмою.

Мабуть, вона шукала, з ким би цією ношею поділитися. Виявляється, її чоловік вже 5 років жив на дві сім’ї. Ну, як на дві … у нього була коханка, про існування якої прекрасно знала Анфіса. Бідна до недавніх часів терпіла все це, щоб синові було добре, але потім через нахабство чоловіка і його нової коханої Анфіса вирішила плюнути на всі моральні принципи, нав’язані суспільством.

А сталося все так. Чоловік одного разу зібрав всі речі і переїхав до коханки. Анфіса вирішила прийняти цей факт і рухатися далі, але, коли вона вже почала потроху будувати своє життя. Чоловік з’явився з речами – посварився з пасією. Ну… що поробиш … Анфіса прийняла його назад-для сина ж все робилося.

Вона особливої уваги на чоловіка не звертала, ну, є і є, але їх «мирне» сімейне життя тривало недовго. В один прекрасний день до Анфіси постукали. Вона відкрила двері і побачила кого? Коханку чоловіка! Як вам таке?

Та кричала на все горло, мовляв, Анфіса відбила у неї мужика (на хвилиночку, дружина відбила у коханки свого чоловіка). Тоді на крики прийшов, власне, той самий мужик, і мало не в сльозах зібрав свої речі, сказавши, що гостя Анфіси без нього не може. Не минуло й місяця, як той знову повернувся в сім’ю, як ні в чому не бувало.

— А я от думаю: син у тебе вже дорослий, все бачить, все розуміє, як ти потім відповіси на його запитання… навіщо ганьбити сім’ю… — сказала Анфіса з цього приводу.

КІНЕЦЬ