Час змінює людей! Та так, що однокласники не уnізнали дівчину, над якою наsміхалuся у дuтuнстві

 

Мене зовуть Валерія. Сьогодні я розповім вам про одну дівчину, про її життєву історію. Вона – моя найкраща подруга Катерина. І у неї було непросте дитинство.

Однокласники зн ущалися над нею і дражнили. А вона навіть про це не могла з кимось поговорити. Минуло п’ятнадцять років – Катерина змінилася! Та так, що на зустрічі випускників її ніхто не впізнав!

Сталося це тоді, коли ми ще ходили до школи. Я була у шостому класі. Однокласники були дружніми, сварки виникали рідко. Але все змінилося, коли до нас перевели нову дівчинку Катю. Тоді ще ніхто не знав, що у неї батьки загинули в автокатастрофі. Її взяв під опіку дідусь, мамин батько. Він жив у селі, тому дівчинку забрали з міської школи у нашу. Дідусь був старенький, тому Катерина доглядала за нею.

Катя з дідусем жили дуже бідно. У неї не було супермодних суконь та стильних кофтинок чи джинсів. Ходила вона в убогому обшарпаному костюмчику. Їй не робили щодня нову зачіску, бо просто не було кому робити. Якщо бути чесною, то Катя дуже вирізнялася з-поміж усіх: вона була гидким каченям, бо була тоді страшненькою. Хоча дівчина була скромною та вихованою. І я подружилася з нею, незважаючи на шкільні суперечки.

Однокласниці приходили у обновках і хизувалися серед класу. Каті ж не було чим пишатися – нових речей у неї ніколи не було. Виглядала вона не дуже охайно. Зовнішній вигляд і надмірна сором’язливість призвели до насмішок однокласників. Я не наважувалася захистити свою подругу, тому й мовчала.

Насправді, мені було шкода і Катю, і її дідуся. Мої батьки неодноразово допомагали їхній сім’ї, за що дідусь був дуже вдячним.

Минав час. Насмішки однокласників мене вже бісили. Вони ж просто не уявляли, як живе Катя. Я не стрималася і врешті-решт  захистилася за подругу. Після цього об’єктами усіх принижень стали ми обидві. Я продовжувала дружити з Катею, незважаючи на неадекватних хлопців і особливо – дівчат нашого класу.

Ми навіть на випускний гуляти до ресторану не пішли. А просто раділи, що настав кінець усім приниженням та знущанням.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩