Рубрика: Людина
У своєму житті Ніна пережила два рази розірвання шлюбу і три бурхливих романи. І це все сталося з одним і тим самим чоловіком. Коли жінка каже людям, що вона двічі розходилася з чоловіком і мала з ним же ще три рази стосунки, то вони дивляться на неї, як на жінку несповна розуму
“Ніна, ти знову тут стоїш, як дитина, що не може вирішити, чи варто їй мати червону чи синю сукню!” — голос Олександра, як ніби прорвався з її спогадів, змусив її […]
Втомилася я просто, слово честі, почуваюся просто загнаним конем. Тільки-но батька доходила, на мені свекруха, дитина, ще й мама тепер…
Втомилася я просто, слово честі, почуваюся просто загнаним конем. Тільки-но батька доходила, на мені свекруха, дитина, ще й мама тепер… Не встигаю нічого. Зі свекрухою, звичайно, менше мороки, там чоловік […]
Все, закінчую з заробітками, – якось пообіцяла я сестрі по телефону. – Давно пора, – зраділа Ліда. – У тебе ж уже все є, дім от лише який великий і чудовий. Повертайся, поживи трохи в тому добрі, що пристарала. Сестра була права, у мене вже є все, що треба для щастя, але от тільки нема з ким те щастя розділити, я давно розлучена, у нас з чоловіком дітей не було. Я поверталася додому після майже двадцяти років життя в Італії. Хотілося знову відчути рідну землю під ногами, вдихнути своє повітря. Скільки б ти за кордоном не був, як би не звик, але додому завжди дуже тягне
– Все, закінчую з заробітками, – якось пообіцяла я сестрі по телефону. – Давно пора, – зраділа Ліда. – У тебе ж уже все є, дім от лише який великий […]
Наталю, а куди твоя мама поділася, я вже 15 хвилин не можу її знайти, – запитала свекруха, коли ми святкували її день народження і вечір добігав кінця. Я вже стала хвилюватися, бо в селі мама нікого не знає, а до міста їхати далеко, ще й автобуси ввечері ходять рідко. Скрізь стала її шукати з чоловіком, а через дві години вона сама набрала мене, голос її був сумний
На початку січня у мами мого чоловіка був день народження. Свекрусі моїй виповнилося 60 років, вона ювілей вирішила відсвяткувати у колі усіх рідних людей, друзів та сусідів. Усіх Галина Миколаївна […]
Микола з Оленою зайшли в батьківську хату з важкими пакетами продуктів у руках. Вони роззулися й одразу побігли на кухню, готувати частування для святкового столу. – Не шуміть тільки, мати спить, – тихо сказав їхній батько Андрій Петрович і теж почав допомагати. Вони накрили у залі стіл. Ходили тихо, розмовляли пошепки… Коли все було готове, всі посідали і стали чекати. Вже настав вечір, і сімейство занепокоїлося. – Може, провідати її, тату? – запитала Олена і встала з місця. В ту ж мить відкрилися двері і всі застигли від побаченого
У день перед Хрещенням, у Хрещенський святвечір, Софія Ігорівна збиралася до церкви і кликала чоловіка з собою. Андрій Петрович сидів перед телевізором, але на передачі зосередитись не міг. Тихе роздратування […]
– Смішно, я закохався під п’ятдесят років! – казав Степан другу. – Я просто літаю на крилах кохання! Справи пішли вгору. Життя я почав із чистого аркуша. Друг радів за Степана. Нарешті перед ним зовсім інша людина… А якось Степан запропонував дружині: – Іринко, давай продамо квартири, і купимо котедж за містом, ну такий не дуже великий. Нам на двох великий не потрібен. – Як це не потрібен?! – якось дивно сказала дружина, підійшла до чоловіка і щось зашепотіла йому на вухо. – Що-о-о?! – Степан не вірив у те що почув
У супермаркеті Степан випадково зустрівся з колишньою дружиною Аллою. Побачивши свого колишнього, вона витріщила очі і остовпіла. Перед нею стояв респектабельний колишній чоловік, з яким вони прожили двадцять два роки […]
Петро збирався на роботу, коли задзвенів його телефон. Дзвонив нотаріус. – Запрошую вас на розмову, Петре Олексійовичу! – сказав він. Петро, неабияк здивувавшись, під’їхав до контори. – Я так розумію ви не знаєте? – запитав його нотаріус. – Напевно, Андрій Іванович вас не повідомив? – Про що? – здивовано запитав Петро. – Андрій Іванович залишив заповіт, згідно з яким вам належить гараж. І ось візьміть ще оцей конверт. Петро узяв пухкий конверт, документи на гараж і пішов. Він відкрив конверт. Там був лист і фото. Петро взяв у руки листа, почав читати й застиг від здивування
Петро під’їхав до свого будинку, припаркував машину у звичному куточку подвірʼя, що йому належав, і попрямував у під’їзд швидкою, легкою ходою. Дорогою він подзвонив у двері на першому поверсі. Старий […]
– Доброго дня, мамо, – несміливо привіталася зі свекрухою Таня, переступаючи через поріг квартири батьків чоловіка. – Привіт, Таню! – зраділа Олена Григорівна, побачивши невістку. – Ходімо до столу, я якраз обідати хотіла. – Добре, – кивнула Таня.- Давайте. Але тільки ми з вами будемо їсти мою їжу. Гаразд? – Що? – застигла Олена Григорівна. – Ви, будь ласка, не дивуйтесь, але я вам принесла баночку свого борщу, – пояснила Таня. – Але навіщо? – здивувалася свекруха, нічого не розуміючи
– Доброго дня, мамо, – несміливо привіталася зі свекрухою Таня, переступаючи через поріг квартири батьків чоловіка. – Я вас не відволікаю від справ? – Що ти, що ти, Таня!- щиро […]
Олена смажила чебуреки, коли пролунав телефонний дзвінок. – А йому, що треба? – здивувалася вона, побачивши на екрані мобільного номер колишнього чоловіка. – Олено, ти що робиш? – вигукнув Сергій у слухавку. – Чебуреки смажу, – спокійно відповіла жінка. – Та я не про це! – обурився чоловік. – Ти хоч подумала, що люди скажуть? – Які люди? Ти про що? – запитала жінка. – Я бачив фото! Це ж сором! – не вгамовувався чоловік. – Сергію, заспокойся. Яке фото? Ти про що? – здивовано запитала Олена, нічого не розуміючи
– Олено, я від тебе йду! Як порядна людина вважаю своїм обов’язком чесно зізнатися. У мене є кохана жінка, яка чекає на дитину від мене. Олена відволіклася від в’язання, спустила […]
Світлана тільки-но прокинулася, коли пролунав дзвінок у двері. – Світлано, відкривай. Це Марія Василівна, мама Олега. Він попросив мене, щоб я тобі допомогла з приготуванням до весілля, – почула вона голос за дверима. Світлана відкрила двері, запросила майбутню свекруху на кухню, пригостила чаєм. – Може, краще не робити весілля! – раптом сказала Марія Василівна. – Олег і так витратився, коли купив цю квартиру! – Ви краще присядьте. У мене для вас погана новина, – Світлана пройшла в кімнату і повернулася з якоюсь папкою в руках. – Ось, помилуйтеся. Марія Василівна взяла папку, переглянула вміст і застигла від побаченого
– Давай розпишемося і одразу поїдемо в подорож. Навіщо витрачати багато грошей на те, щоб влаштовувати весілля і пускати пил в очі родичам? Ми краще поїдемо відпочивати. Був вечір п’ятниці. […]