Рубрика: Людина
Рита повернулася додому з роботи. Жінка відкрила квартиру своїм ключем, зайшла в коридор. – Боже, як я втомилася, – важко зітхнула вона і опустилася на пуф. Раптом, жінка почула дивні звуки які долинали з кухні. – У нас що, гості? – здивувалася вона. – Дивно, Микола наче не попереджав, що хтось прийде! Рита швидко зняла пальто, роззулася, і вирушила на кухню. Рита відкрила двері, зайшла на кухню і застигла від побаченої картини. Ось чого-чого, а такого жінка, аж ніяк не очікувала побачити
– З якого приводу знову гуляємо? – Рита стояла посеред своєї кухні і розгублено оглядала її. Племінники чоловіка Андрій та Роман, судячи з їх задоволених облич, спорожняли вже не першу […]
Олена з Денисом вечеряли на кухні. – Завтра приїдуть дядько Володя і тітка Галина,- несподівано сказав чоловік. – На тиждень. Олена на мить застигла. Знову якісь нові родичі. – А я їх знаю? – запитала вона. – Ні, ти з ними ще не знайома. Це батьки Насті, – пояснив Денис. – Якої ще Насті? – здивувалася Олена. – Ну…моєї колишньої дружини, – тихо додав чоловік. – Денисе, що ти таке кажеш? Тобто до тебе у гості їде колишня теща та тесть, і ти так спокійно про це говориш? – Олена здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається
– Ти знову їй дзвонив? – Олена різко зачинила дверцята шафи, навіть не намагаючись приховати роздратування. Денис неохоче відволікся від телефону, невдоволено примружився. – Ну, так. Привітав із днем народження. […]
Дмитро повернувся додому. Марина з його матірʼю сиділи на кухні і про щось розмовляли. – Про що шепочетесь? – весело спитав він, знімаючи взуття. Марина та Ірина Сергіївна переглянулися. – Діма, – твердо сказала Марина. – Нам треба поговорити. Твоя мама розповіла мені щось важливе. – Ні, не треба, – запротестувала Ірина Сергіївна. – Будь-ласка, не вплутуй у це Діму! – Треба, – наполягла Марина. – Діма має знати, що відбувається у житті його матері! І Марина розповіла чоловіку «секрет», який дізналася від свекрухи. Дмитро вислухав дружину і… аж присів від почутого
Марина розглядала весільні фотографії, розкладені на журнальному столику. Ось вони з Дімою стоять біля арки з квітами, ось розрізають торт, танцюють перший танець. Щасливі обличчя, щирі посмішки. А ось момент […]
Вадим чепурився перед дзеркалом неспроста. А як же ж?! Сьогодні у нього мало відбутися знайомство з батьками Тамари – його коханої дівчини! Він вже приміряв кілька сорочок, але йому знову не подобався свій зовнішній вигляд… – Та ну що ж таке?! – вигукнув він. – Одягну звичайну футболку і джинси! Вадим одягнувся, поправив зачіску, і вирушив до своєї коханої… По дорозі він купив букет для мами Тамари. Молодик заскочив на потрібний поверх, і натиснув на кнопку дзвінка. – Вадиме! – відкривши двері, кинулася до нього кохана. – Мої вже чекають на тебе. Іди за мною… Вадим поспішив за Тамарою, зайшов у кімнату й побілів від побаченого
Вадим чепурився перед дзеркалом неспроста. А як же ж?! Сьогодні в нього мало відбутися знайомство з батьками Тамари, його коханої дівчини! Він вже приміряв кілька сорочок, але йому знову не […]
Оля з Віктором одружилися. Молоді орендували маленьку квартирку і потекло життя… А якось Олі подзвонила її мати. – Олю, ми з батьком маємо тобі дещо сказати! – хвилюючись сказала вона. – Приходь до нас. А краще – бери й свого чоловіка! – Що сталося?! – ахнула Оля. – Ви з татом здорові?! – Ні-ні, не хвилюйся, з цим все гаразд, – сказала мати. – Справа зовсім в іншому. Приходьте, і все дізнаєтесь… Заінтриговані молоді сиділи на старенькому дивані в квартирі батьків. – Олю, ось і настав час, – почала мати. – Тато… Тобто Василь – тобі не рідний. В тебе інший батько! Але це не головна новина… Оля не знала, що й думати
Їй здавалося, що вона схопила щастя за гриву. Так неймовірно пощастити могло тільки особливій людині! Обранцю долі! І спочатку Оля навіть не вірила в те, що це трапилося саме з […]
– Олено, будь ласка, подумай ще раз! Тобі потрібен час, щоб відновитися. Та й нашій Марійці потрібна мама, а не нянька! – Все вирішено, Христино Миколаївно. Не втручайтесь, будь ласка! – Невдоволено промовила невістка
– Христино Миколаївно, у нас дівчинка! – радісно повідомила у слухавку невістка Олена. – Здорова, важить три кілограми вісімсот грамів. Ми назвали її Марією. – О, люба моя, вітаю! – […]
Ось, Поліно, твоя кава, – каже подруга Інна, така ж заробітчанка. – Тістечко теж візьми, сподіваюсь, я взяла таке, як ти любиш. – Та я не хочу кави, дякую, – невпевнено відповіла Поліна. – Бери, я пригощаю. Синьйора Ребека мені сьогодні спеціально дала на 20 євро більше, сказала, щоб я собі чогось смачненького купила. Поліна взяла до рук невелику чашечку італійського еспресо, попередньо подякувавши подрузі, зробила два ковтки і раптом розплакалася
– Ось, Поліно, твоя кава, – каже подруга Інна, така ж заробітчанка. – Тістечко теж візьми, сподіваюсь, я взяла таке, як ти любиш. – Та я не хочу кави, дякую, […]
– Ну, що за молодь пішла невдячна! Я для них все, в корж розбитись готова! А вони мало того, що людської поведінки не цінують, то ще й ганьблять мене перед сестрою! – репетувала свекруха
– Самі ж кричали, що жити хочете окремо… – Окремо – це означає самостійно, а не під наглядом! – А хто вам заважає? Живіть!Так ні: треба цілу виставу влаштувати, людину […]
Матвію, мама знову пише про цей борг, – голос Уляни був сумним, коли вона показала повідомлення від мами чоловікові. – Що сталося? – Матвій відірвав погляд від телефону та уважно подивився на свою дружину. – Знову ці комунальні платежі. Мама просто дуже хвилюється, що відключать світло та воду. У неї зовсім немає грошей, а борг уже такий великий, – нарікала дружина. Матвій зітхнув і вирішив, що має дати тещі своїй 7 тисяч гривень, але й гадки не мав, що про це дізнається все село
– Матвію, мама знову пише про цей обов’язок, – голос Уляни був сумним від хвилювання, коли вона показала повідомлення від мами чоловікові. – Що сталося, люба? – Матвій відірвав погляд […]
Зоя з Сергієм одружилися. Жили молоді на орендованих квартирах. Потім вони купили невеликий будиночок у передмісті. Закохані мріяли на його місці збудувати новий, великий будинок, щоб майбутнім діткам було де побігати й погратися! Але доля вирішила інакше… Ішов рік за роком, а Зоя так і не мала дітей. Перші три роки молоді ще жартували з того, а потім занепокоїлися… Сергій почав по трохи гульбанити, затримуватись на роботі. Зоя добре запамʼятала той зимовий вечір. Дув вітер, закручуючи у вихорі сніг. Сергій прийшов з роботи, багато сварився, а потім сказав найгірше
За вікном, як і шість років тому, була хуртовина, дув вітер. Зоя визирнула у вікно й засмикнула фіранку. У цей момент у ліжечку заплакала маленька Злата. Зоя взяла доньку на […]