Рубрика: Людина
Невдовзі після їхнього весілля з Ігорем, коли вони вже збиралися перебиратися на орендовану квартиру, бабуся нареченої пішла з життя, залишивши внучці у спадок великий будинок.Обстеживши спадкову нерухомість дружини, Ігор виявив, що там не так погано, як вони думали. Будинок був хоч і занедбаним, але міцним, а ділянка досить великою і родючою.– Ти знаєш, що при розлученні спадкове майно не ділиться? – саркастично помітила Віра. – Сподіваюся, ти не збираєшся працювати на чуже добро.– Не збираюся, – відповів тоді Ігор, але Віра рано зраділа. – Не збираюся я розлучатися.
Ігор не підозрював, що на нього чекає вдома, тому повертався у чудовому настрої. Був вечір п’ятниці, попереду маячили вихідні. І хоча на суботу і неділю були заплановані домашні клопоти, вони […]
– Нероба! – гукав Віталій. Спокій Наталії його ще більше дратував, і йому дуже хотілося вивести її з рівноваги. – Я один тут працюю! А тобі все б тільки їсти і жити на втіху! І що ти без мене робитимеш?– Ще еклер куплю, – спокійно сказала Наталя, відкушуючи другий еклер.– Ти мене ніколи не любила! – не вгамовувався Віталій, ще більше ображаючись через байдужість Наталії. – Егоїстка! Все, з мене вистачить, я йду!– Угу, – відповіла Наталя. – Ну тоді ключі залиш, вони ж тобі вже не знадобляться.
– Все! Набридло! Так більше жити не можна! Я йду! – вигукував Віталій, розмахуючи руками. Він кидав свої речі у валізу, в цей час голосно сварився з Наталею. Нехай чує, […]
– Згадала вона, що мама. Ні, нехай викручується, як хоче. Люба, свекрухо, це називається бумеранг, пам’ятаєте, що ви колись мені вагітній казали, га?
Днями свекруха приїхала до нас в сльозах. Почала в чоловіка гроші просити. Мовляв, не може вона самотужки комунальні оплатити, так тарифи зросли. Він вже збирався дати, та я втрутилась. – […]
Володимир повернувся додому з роботи. – Ммм, чим це у нас так смачно пахне? – сказав він, зайшовши до дружини на кухню. – Я курочку з картоплею запекла, – якось підозріло відповіла Марія. Володя вимив руки і тут же сів за стіл. – Я такий голодний! Навіть слинки течуть! – усміхнувся чоловік. – Їж на здоров’я, – Марія подала йому тарілку, накриту зверху кришкою. – Так, і що у нас тут! – задоволено сказав Володимир, підняв кришку і остовпів від побаченого
Коли Володя запропонував Марії з’їхатися, вона думала, що це початок казки. Їхня довгої і щасливої казки. Власне, так воно й було. Тільки казка називалася «Попелюшка». Виявилося, що Володя зовсім не […]
То навіщо було з себе зображати святу, в подруги набиватися, щоб тепер так некрасиво вчинити, – каже мені по телефону Люба, тітка моєї невістки. – Я аж тепер зрозуміла, що ви за людина. Ну що ж, краще пізно, ніж ніколи. Люба була настільки засмученою і розлюченою, що я і не зразу второпала, що сталося. Я ще спробувала хоч щось у неї з’ясувати, але марно, вона поставила слухавку і сказала, що знати мене не хоче. А вся ця каша заварилася через мого свата. Але ми навіть уявити не могли, що Люба саме так відреагує на новину, що ми вирішили з ним зійтися
– То навіщо було з себе зображати святу, в подруги набиватися, щоб тепер так некрасиво вчинити, – каже мені по телефону Люба, тітка моєї невістки. – Я аж тепер зрозуміла, […]
Марина їхала своєю машиною додому. У салоні грала музика, але й вона не заспокоювала її, а навпаки, наводила тугу. – Як же ж рано пішов мій Андрійко, – думала Марина про свого покійного чоловіка. – Тридцять один рік, хіба це вік?! Дитину чекали… Але його не стало, і малюка теж нема. Стільки часу минуло, а душа все не на місці… Попереду Марина помітила машину, яка раптом поїхала вбік і зупинилася. – Щось не так, – подумала вона. – Колесо, чи що? Марина теж зупинилася. Вона підійшла до машини, постукала в дверцята і застигла від несподіванки
Корпоратив на роботі добігав кінця. Колеги, захоплені веселими жартами, байками, музикою й танцями і не помітили, як Марина тихо вийшла з галасливої зали і вирішила поїхати додому. Хорошого потроху, як […]
Настя прийшла додому пізно. Вона швидко роззулася й зайшла на кухню. – Привіт, – зустрів її на порозі чоловік Андрій. – Де ти знову ходиш? Я вже тебе не чекав і суп з фрикадельками розігрів. – Та як де ходжу? – ахнула Настя. – Катю ж в лікарні провідую! – Щось ти зачастила сестру провідувати, – сказав Андрій. – Щодня бігаєш туди. – А чому це тебе дратує? – здивувалася Настя. – Та не те, щоб дратує. Але от чого ти ходиш туди щодня? Там що працює симпатичний лікар? — Добре, — зітхнула Настя. – Доведеться тобі все розповісти. Андрій здивовано дивився на дружину
Настя прийшла додому пізно. Вона швидко роззулася й пішла на кухню. – Привіт, – зустрів її на порозі чоловік. – І де ж це ти знову ходиш так довго? Я […]
Лілія зі своїм чоловіком Родіоном ще спали, коли в двері подзвонили. На порозі стояла свекруха Тамара Іванівна. Гостя озирнулась навкруги. – Я так і знала, що ти не прибираєш, – сказала вона Лілії. – Плінтуси не протерті, речі неправильно складені. Синку, і як ти з нею живеш?! Тамара Іванівна проінспектувала всю квартиру і стала на порозі кухні. – Скажи, спасибі, що я ще до кухні не добралася! – сказала вона Лілії. – Ну нічого… Ось тобі подарунок! Вона простягла невістці якийсь згорток. Лілія розгорнула пакунок, глянула що там всередині і раптом розреготалися на всю квартиру
Лілія з Родіоном шалено кохали один одного, хоч їм і було вже під сорок. Жили вони майже три роки в квартирі Лілії, не оформивши стосунки, хоча Родіон вже кілька разів […]
– Привіт, мамо! – сказав з порога Сашко. – Сину! – Галина Василівна розкрила руки для обіймів. – Чому не попередив? – Вирішив сюрприз зробити. Взяв на роботі відпустку і до вас приїхав, – усміхнувся син. – Ой, ти з дороги, мабуть голодний… Мий руки і за стіл! – забігала на кухні мама. Сашко кивнув, поставив сумки на диван і подався у ванну. За кілька хвилин він вийшов із ванної, і тільки-но хотів піти на кухню, як почув стукіт у двері. – Сашко, не відчиниш? – почувся голос матері. Сашко відкрив двері і застиг на місці, як тільки побачив, несподіваних “гостей”
– Ну, привіт, мамо! Зустрічайте сина, дорогі батьки! – сказав з порога Сашко. – Саша! – Галина Василівна розкрила руки для обіймів. – Яким вітром? Чому не попередив? – А […]
“Нехай поживе у мене кілька місяців, я придивлюся. А коли буду впевнений, що це та сама запропоную їй стати моєю дружиною” — подумав Матвій
” Можете підвезти до сусіднього села?” Після важкого робочого дня 43- річний Матвій був звісно втомлений. Понад десять годин він провів на роботі на зміні і тепер повертався додому. А […]