Рубрика: Людина

Олексій з самого ранку восьмого березня пішов у магазин. Він купив тюльпани для тещі і три трояндочки й парфуми – для дружини. Ближче до обіду прийшла теща Галина Вікторівна. Щоб не роззуватися, вона витерла підошву черевиків і зайшла у вітальню. Людмила кинулася до матері і простягла їй коробку цукерок і набір косметики. Жінка подякувала доньці за подарунок, витягла з кишені пом’яту пʼятсотку і, простягнувши Люді, запитливо подивилася на зятя. – Що ти мені приготував? – А, точно! – Олексій вдав, ніби забув про подарунок для тещі. – Зараз! Чоловік простягнув Галині Вікторівні подарунок. – Це що таке?! – раптом вигукнула Галина Вікторівна. – Ти серйозно

– Його ціна – три копійки! – невдоволено пробурчав Олексій, розглядаючи подарунок тещі на день народження. – Ну сходи й купи за три копійки такий же ж набір для гоління! […]

Ігор виходив із дому kоханки. Сьогодні він обіцяв Ларисі, що покине дружину і переїде до неї. Всю дорогу до будинку він прокручував у голові свою промову. Він навіть пошепки казав:-Ти стала домогосподаркою. Зустрічаєш мене щодня у старому халаті, кудлата. Ти навіть книжок не читаєш! Нам поговорити нема про що! Вся твоя межа — це серіали.Вони з Аллою були одружені вже сімнадцять років. Спочатку все було добре у стосунках, потім все кохання зжер побут і рутина. Відчинивши двері квартири, він зрозумів, що щось не так

Ігор виходив із дому kоханки. Сьогодні він обіцяв Ларисі, що покине дружину і переїде до неї. Всю дорогу до будинку він прокручував у голові свою промову. Він навіть пошепки казав:-Ти […]

Настя сиділа на краю дивана, тримаючи телефон у руках. Її пальці тремтіли, коли вона перечитувала повідомлення від брата: «Бабусі не стало пів року тому. Тітка Тамара і дядько Петро вирішили нам не говорити». Очі сповнилися сльозами, але вона змусила себе заспокоїтися. Усередині вирувало обурення, змішане зі смутком. Вона глянула на чоловіка Сергія, який сидів навпроти неї, схрестивши руки на грудях. Його обличчя було похмурим, очі дивилися на Настю пильно, ніби шукали відповіді на запитання, яке Сергій ще не встиг поставити вголос. – Я це так, Настю?! – почав він, ледве стримуючи роздратування. Настя не знала, що й сказати

Настя сиділа на краю дивана, тримаючи телефон у руках. Її пальці тремтіли, коли вона перечитувала повідомлення від брата: «Бабусі не стало пів року тому. Тітка Тамара і дядько Петро вирішили […]

Рита повернулася додому з важкими пакетами у руках. – Привіт, кохана! – усімхнувся Іван, вийшовши в коридор зустрічати дружину. – Ну, як шопінг? Рита не відповідала, вона мовчки опустилася на пуф, який стояв в коридорі. – Кохана, щось сталося? – захвилювався чоловік. – Не знаю… Я не знаю, як тобі розповісти, – тихо сказала Рита. – Що розповісти? – здивувався Іван. – Ми з тобою розлучаємося! – на одному подиху вигукнула Рита. – В сенсі розлучаємося? Як розлучаємося? Чому? – Іван здивовано дивився на Риту, не розуміючи, що відбувається

Рита бігла по торговому центру з купою пакетів, обганяла людей на ескалаторі, поспішала і сварила про себе недолугого хлопця Івана, який не мав машини, щоб зустріти її і довезти з […]

– Знайдемо, куди тебе поселити, не хвилюйся. Та й взагалі, я думаю, що гроші з продажу твого будинку підуть на розширення нашого житла. – А мені де тоді жити?

Молоде подружжя ніяк не очікувало, що їхні матері можуть так швидко потоваришувати. Вони обмінялися номерами телефонів на весільній урочистості, та роз’їхалися у свої міста. Обидві жінки проживали у різних кінцях […]

– Ти чим займалася весь день? Спала? Правильно мама моя каже, що ти ледарка, з’явилась дитина і думаєш королевою стала? У вас таке призначення, дітей плодити і їсти готувати, затишок забезпечувати чоловіку, а ти з цим впоратися не можеш. Ну чому ти така, скажи мені?

– А що поїсти нічого немає? – Вадим невдоволено закрив дверцята холодильника, втупився очима на Олену, – Ти чим займалася весь день? Спала? Правильно мама моя каже, що ти ледарка, […]

Я не можу у тебе прийняти ці гроші, я знаю, як важко ти їх заробила. Дякую, Маріє, але я якось сама справлюся, – кажу. – Софійко, ми з тобою не перший день знаємося, бери, вони мені зараз не потрібні, і так просто так лежать. Ти зараз своє питання закрий, а поки мені гроші знадобляться, то віддаш, – переконувала мене подруга. Я сиділа навпроти неї і просто не вірила, що бувають ще такі люди як вона – щирі і безкорисливі

– Я не можу у тебе прийняти ці гроші, я знаю, як важко ти їх заробила. Дякую, Маріє, але я якось сама справлюся, – кажу. – Софійко, ми з тобою […]

У середині столу невелика чавунка, яку щойно витягли з печі, випромінювала жар і неповторний аромат тушкованої картоплі. Поруч на тарілці гіркою мариновані огірочки і дрібні помідори, зверху лежали зелені хвости цибулі, з дрібними білими головками. З іншого боку тарілка з салом. Не засушеним і вкритим кіркою з солі, а таким рівним, з двома акуратними прожилками м’яса. Запах часнику від сала виходив такий, ніби його щойно обваляли в ньому

— Василівно, кажуть у нас у селі весілля скоро? Жінка, яка укладала покупки у велику господарську сумку, стрепенулася. — А я звідки знаю? У кого весілля? Ти, Клавко, вічно так. […]

У сина Ніни та Олега був день народження. Вся сімʼя зібралася за святковим столом. Варто було Андрійку задути свічки, як у двері подзвонили. – Хтось прийшов тебе привітати? – усміхнулася Ніна до сина. – Я відкрию, – промовив Діма. Чоловік пішов відкривати, а Ніна з сином залишилися за столом. – Ну, хто там прийшов? – гукнула Ніна, коли помітила, що Дмитро довго не повертається. Ніна встала з-за столу, і вирішила сама перевірити, що це за гість прийшов привітати їхнього сина. Ніна вийшла в коридор і…ахнула від побаченого

Ніна дуже любила Олега. Так сильно, що прощала йому буквально все. Одружилися вони, коли Ніна була ще зовсім дівчинкою. Щойно дев’ятнадцять виповнилося. За Олегом вона бігала з шістнадцяти років, навіть […]