Рубрика: Людина
Уся сім’я згуртувалася навколо малятка і Марини. Навіть Денис, якого раніше було не допроситися прибрати у своїй кімнаті, носився будинком із пилососом і ганчіркою, і сюсюкав із молодшою сестричкою, коли йому це дозволяли бабусі. — Денисе, вона коли-небудь виросте, – Соня дивилася на крихітні пальчики Марійки, які чіплялися за її палець.
— Дмитре, ану потримай! – Марина сунула готовенького, відмитого до скрипу і обурено волаючого молодшенького сина чоловікові, і підхопила на руки доньку. – Денису скажи, щоб математику доробив! А то […]
Яна неодноразово натякала Дімі, що він їй небайдужий. Вона запрошувала його танцювати на шкільних вечорах, але він завжди знаходив привід відмовитися. Дарувала йому подарунки на день народження, проте запрошення на свято так і не отримала. Пропонувала допомогу із творами — в цьому Яна була сильна, на відміну від Діми… Але він не поспішав відповідати взаємністю. Здавалося, що всі її старання залишалися непоміченими…
На похорон?! — Аня здригнулася. — До кого?! — Ти хіба не в курсі?! — здивувався Андрій, її колишній однокласник. — Я живу в іншому місті, та й то знаю… […]
Синку, а чому ти прийшов один? Де Софія? – розгублено запитала я, коли побачила, що на дачу Юрій приїхав один. – Вона щось себе не дуже добре почуває, – відповів син і попрямував до батька вітати його з днем народження. В цьому році ювілей чоловіка ми вирішили святкувати на свіжому повітрі. У нас є чудова дача за містом, погода дозволяє, то ж ми вирішили покликати дочку з зятем і сина з невісткою, і посмажити шашлик на природі. Взагалі, сімейні посиденьки в нашій родині – це звична справа, ми часто збираємося разом. Тільки от я помітила, що невістка нас уникає
– Синку, а чому ти прийшов один? Де Софія? – розгублено запитала я, коли побачила, що на дачу Юрій приїхав один. – Вона щось себе не дуже добре почуває, – […]
— Ти знаєш, – ділилася сваха, – так зручно! У нас же там не тільки залізяки всякі, а й теплий льох. Картопельку зберігаємо, банки всякі. У свахи багато родичів живуть у селі, частково продукти натурального господарства вони з чоловіком везли звідти, частково закуповували, у сезон же дешевше. Я фанатом “крутіння банок” ніколи не була
Ми зі свахою посварилися через гараж. Через той гараж, якого в мене ніколи не було. Точніше, сварка сталася саме через те, що гараж свахи так і не став моїм. У […]
— Відварений кабачок без солі, сир без цукру, – каже Наталія Борисівна, – ти будеш таке їсти? Кабачок шматочком на тарілку йому плюхне і їж. І він їсть, іншого ж він не знає. Дивиться на те, що їдять батьки, але в невістки одна відповідь – це шкідлива їжа для дорослих, тобі не можна
Онука мені не дають. Ні, я його бачу, можу до молодих приїхати в будь-який час, тільки зателефонувати перед цим. Молодь у мене буває з ним, але щоб залишили в мене […]
— Мамо, тут гарна їдальня, недорого. Так, усе свіже. Що я взяв? Грибний суп-пюре і рис із котлетою. А далі буде скиглення Світлани Юріївни з приводу того, що грибний суп із порошку шкідливий
— Та вранці встав, як зазвичай. Ні, спав нормально. Що зараз роблю? Снідаю. Теща зварила кашу. Яку? Вівсянку мама, все нормально, – це звичайна розмова мого чоловіка з його мамою. […]
На першу річницю весілля Ірина з Тарасом не отримали подарунка від свекрухи. Замість квітів вона принесла пропозицію, від якої вони не змогли відмовитися
Після року шлюбу Ірина могла з упевненістю сказати, що вони з Тарасом жили досить нормальним життям. Зняли невелику квартиру, сплатили внесок по кредиту, порахували витрати, але були щасливі. Кожного дня […]
– Мамо, що ти таке кажеш? – пролунав у слухавці голос моєї доньки, коли я тихо, майже пошепки, озвучила те, що накипіло на душі. – Ти ж завжди казала, що життя – це дар, що потрібно його цінувати. Я мовчала, бо знала, що Марія не зрозуміє. А може, і не хоче зрозуміти. Мені 70 років, і я тільки й мрію нарешті відправитись на небеса до свого Степана. Я тягар для своїх дітей, бо що їм знедолена мати? Ці слова, які тепер повторювала, звучали гіркіше, ніж усі зізнання за останні десятиріччя
– Мамо, що ти таке кажеш? – пролунав у слухавці голос моєї доньки, коли я тихо, майже пошепки, озвучила те, що накипіло на душі. – Ти ж завжди казала, що […]
Через запланований ремонт в наш затишний будинок переїхала моя теща, яку я любив, але “на відстані”. – Ви живете не по феншую! Хіба ти не розумієш, що шафа в тому куті – до нещастя? – Потім я помітив зміни на кухні, у ванній і навіть кладові. Я мовчав до того моменту, поки в смітнику не помітив свій улюблений светр. – Ну хто в такому лахмітті ходити ще буде?, – захищалася теща. Вже наступного дня я видихнув з полегшенням, бо навіть духу Галини в будинку не було
Через запланований ремонт в наш затишний будинок переїхала моя теща, яку я любив, але “на відстані”. – Ви живете не по феншую! Хіба ти не розумієш, що шафа в тому […]
– Це тобі не 10 тисяч, а 100, і не бреши про якийсь бізнес, я в ці казки не повірю!, – сказала я чоловіку, коли зрозуміла, що ми по вуха в боргах. І лише коли я зачепила цю тему, Борис мені зізнався, куди насправді “попливли” наші гроші. То я економлю і суп без м’яса їм, а мій чоловік в той час дамочку на стороні “кормив ляґумінами”
– Це тобі не 10 тисяч, а 100, і не бреши про якийсь бізнес, я в ці казки не повірю!, – сказала я чоловіку, коли зрозуміла, що ми по вуха […]