Рубрика: Людина
Соня приготувала сніданок, і гукнула чоловіка до столу. Олег прийшов на кухню, сів за стіл, і взявся уплітати омлет. – Коханий, я цієї суботи йду! – раптом сказала дружина. – Куди це? – чоловік підвів очі на Соню. – Зустрітися з подругами, – якось підозріло додала жінка. – З якими подругами? – хмикнув він. – У тебе ж в цьому місті нікого нема! – Так, після переїзду у мене тут нікого не було. Але зараз з’явилося декілька подруг, – пояснила Соня. – Цікаво, і що це за подруги? – поцікавився чоловік, але Олег навіть уявити не міг, що задумала його дружина
– Соня, я ввечері з хлопцями в бар йду! – вигукнув із ванної Олег. – Олексія на роботі підвищили! Відсвяткувати треба! Соня підійшла до чоловіка, тримаючи півторарічну дочку на руках. […]
Ліда з чоловіком тільки-но прокинулися, годинник показував сьому ранку. – Пора вставати, скоро на роботу, – потягнувся Олег, встав з ліжка і попрямував у ванну. – Так…пора, – зітхнула Ліда. – Що приготувати на сніданок? – Омлету з сосисками буде достатньо, – відгукнувся чоловік. Раптом у двері подзвонили. – Ну, кого це принесло з самого ранку? – Олег виглянув з ванної із зубною щіткою в руці. – Лідо, відкриєш? – Так, відкрию! Зараз дізнаємося, кому це не спиться, – жінка, вилізла з-під ковдри, накинула халат і вийшла в коридор. Ліда відкрила двері і застигла від побаченого
– Ну, кого це принесло з самого ранку? – Олег виглянув із ванної із зубною щіткою в руці. – А як ти думаєш? – Ліда, не чекаючи відповіді, вилізла з-під […]
А коли дізналася, що мама в мене одна живе, а зараз така негода, ожеледиця на вулиці, й дощ крижаний, тут же мені: – А ти мамі давно телефонував? Усе зі мною возишся, а мама твоя одна й уже у віці! Ти що, зовсім здурів?
Вночі вона знову не спала. Ноги так крутило, що не знала, куди їх тільки подіти. Ходила, розтирала, мазала мазями, але не допомогло, крутить і ниє кожна кісточка, ради немає з […]
На порозі чужого будинку залишили мене. Через 25 років вона прийшла до мене працювати домробітницею, не здогадуючись, що я її дочка.
Мене залишили на порозі чужої хати. Через 25 років вона прийшла працювати до мене прибиральницею, не впізнавши у господині ту саму доньку. “Хто така дитина без коріння? Ніхто. Лише привид, […]
– Спочатку я просто не міг відмовитися від спілкування з донькою, коли дізнався про неї, – продовжив він. – А потім… потім зрозумів, що не можу без них обох. На кухні щось із гуркотом упало. Автоматична кавоварка, подарунок Ігоря на річницю весілля, увімкнулася за таймером.
– Він просив передати, що в нього є жінка, як ти. Тільки красивіша. Тихий голос на тому кінці дроту раптом здався надзвичайно гучним. Напівтемна кімната, освітлена лише сутінковим світлом осіннього […]
– Чому ти не повернула мені гроші? Ти ж знаєш, що я ніколи б не стала спонсорувати весілля Ольги! – Саме тому й не повернула! Я лише хотіла, щоб моя молодша дочка була щасливою. Їй не пощастило, як тобі! Ну, немає в неї мізків на хорошу роботу і що тепер? Невже дівчинка не заслужила на свято
– Я знаю, що у вас із сестрою не найкращі стосунки, але… – Лариса зам’ялася. З одного боку, їй було незручно мати претензії до дорослої племінниці, але з іншого – […]
— І знаєш що? — продовжувала Зінаїда, не помічаючи, як зблідло обличчя господині. — Мама ж до останнього сподівалася, що дітей у вас не буде. Казала… — Завтра вранці ти їдеш, — раптом тихо, але чітко сказала Ірина. Зінаїда отетеріла. — Що? — Я викличу таксі. Потяги ходять часто, квиток поміняєш на вокзалі. — Та ти здуріла! — гостя схопилася, розплескуючи рідину з бокалу. — У мене квиток тільки через два тижні
Щойно Ірина Миколаївна зробила останній ковток кави, до кімнати ввірвалася донька Катруся, навіть не спробувавши зняти взуття. — Мамо, ти ж нікуди не поспішаєш! — кинула вона на ходу, сунувши […]
О, Господи, ще одна зрадниця. Що ж це відбувається? Куди котиться цей світ? Чоловік – зрадник, подруга – зрадниця. Жодної порядної людини навколо
Оксані 28 років, живе у шлюбі із чоловіком Олегом 5 роки, дітей немає. Село – глуха провінція у Центральній Україні. У селі роботи не знайти, особливо чоловікам. Тому багато чоловіків […]
— Немає ніякої сім’ї в нас. І не буде! Дитину ти мені не подаруєш, мати моя тебе ненавидить, та й ти її не шануєш, з тобою нас пов’язує тільки ця клята каблучка, – він зірвав її з пальця і кинув на підлогу, під ноги дружині.
— Донечко, прошу тебе… вислухай мене! – ридала свекруха. — Ні, Віро Василівно. Говорити нам нема про що, – відрізала Олена. Жінка подивилася на чотирирічного Іванка. Він був копією свого […]
— Ти в своєму розумі?! – пиркнула свекруха. – З мене, чи що, за чайник гроші брати збираєшся? — А хто продукти купує? Хто за світло платить? – спокійно відповіла Надя. – Раз уже ви вирішили жити в нас, час брати участь у витратах. Справедливо ж?
Надія застигла на місці, ніби її облили крижаною водою. — Що ви зараз зробили?! – голос її здригнувся. – Ви залізли в мою сумку?! Людмила Аркадіївна повернулася, навіть не зніяковівши. […]