Рубрика: Людина
Ганна наліпила вареників з вишнями. Вона поставила каструлю на плиту, як раптом хтось подзвонив у двері. Ганна повернула ключ у замку. На порозі стояла якась гарна молода жінка у червоній сукні. – А ви до кого? – здивовано запитала Ганна незнайомку. – А я до вас, Ганно Іванівно, – діловито сказала молодиця. – Я вам тут дещо привезла. Ганна глянула за спину жінки й очам своїм не повірила
Ганна з Михайлом працювали разом на одній роботі. Михайло був начальником, а Ганна працювала в бухгалтерії. Пара була дуже гарна. Коли вони двоє танцювали десь на вечірках, від них важко […]
У Тетяни був чудовий настрій. Сьогодні у неї вдома мало бути перше побачення з Миколою! У двері подзвонили. Микола зайшов без квітів, але з ігристим. Господиня бігала з кухні в кімнату, намагаючись у всьому догодити кавалеру. Вони трохи посиділи. Коли ігристе майже закінчилося, Микола сказав: – Замало буде, піду я ще в магазин сходжу… Він пішов. Магазин був не так вже й далеко. – Щось він затримується, – подумала Тетяна. Вона йому подзвонила, але телефон було вимкнено… Тетяна одяглася, пройшла шлях до магазину й назад. Нема Миколи! І раптом вона зрозуміла несподіване
– Так, туш закінчується, і помада мені така вже не пасує, треба міняти на м’якший відтінок! Ну як я тобі? Тетяна відвернулася від дзеркала і подивилася на свого кота – […]
Микола повернувся додому. – Ти чому так довго? – запитала дружина Галина. – На роботі затримався, – відповів він. – А що на вечерю? – Що є те і їж, – сухо відповіла Галя. Поки Микола вечеряв дружина почала розповідати про проблеми, які накопичились у сім’ї. – Вибачте, у вас тут двері вхідні відчинені були і я випадково підслухала розмову, – раптом пролунав жіночий голос. Микола озирнувся, у коридорі стояла сусідка Віра. – Віро, що тобі треба? – здивувалася Галина. – Я можу допомогти вам, – сказала Віра і висловила свою пропозицію. Микола з дружиною вислухали сусідку і застигли від почутого
Микола не хотів іти з роботи додому. Дружина Галина – стала нестерпною останнім часом, все їй не так і не те. Але подітися нема куди, двадцять років у шлюбі вже, […]
Зіна була на роботі, коли до неї в магазин прийшов її син. Жінка помітила, що Андрій був дуже схвильований. – Розповідай, – звернулася Зіна до сина. – Що сталося? – До нас додому якийсь чоловік прийшов. На ґанку чекає, – сказав Андрій. Дочекавшись закінчення робочого дня, Зіна закрила магазин. – Андрію, ти краще до бабусі йди… Потім зайду до неї, – сказала Зіна а сама швидко пішла додому. Зіна підійшла до свого будику, і справді побачила, що на ґанку сидить якийсь чоловік. Жінка підійшла ближче, придивилася і застигла від побаченого
Зіна присіла на стілець і зітхнула. Так… Сьогоднішній день виявився нелегким. Від коробок та упаковок, які Зіна сьогодні весь день носила, нила спина та ноги, але розсиджуватися часу не було […]
Дмитро повернувся з роботи додому, зайшов на кухню, дружина сиділа за столом і дивилася у вікно. – Нам треба серйозно поговорити! – раптом сказала Тамара. – Я з тобою розлучаюся! – Чому? Що сталося? В нас діти, подумай! Як ми їм скажемо? – захвилювався Дмитро. – Як всі кажуть, так і ми скажемо, – спокійно сказала Тамара. – У тебе інший чоловік? Нічого, я прощаю тебе! – сказав Дмитро. – А я не прощаю. Я знаю про твою Таню та Іру, – несподівано сказала Тамара. – Ти про що? Яка Таня? Яка Іра? – Дмитро здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається
Дмитро мав гарну роботу, велику квартиру, дорогу машину, чудову дружину Тамару та двох синів. У нього була навіть дача – великий будинок у передмісті. А ще в нього була коханка […]
До Наталії Іванівни приїхали на літо онуки. Спочатку вони з чоловіком дуже зраділи. Та невдовзі дід з бабою втомилися від усього цього безладу й шуму… І ось онуки зібралися їхати! Наталії Іванівні було соромно, що вона чекала на їх відʼїзд. – Господи, яка ж ганьба! – думала жінка. – Хіба справжня бабуся може так думати? Коли онуки поїхали, в хаті стало незвично тихо. Наталія Іванівна пройшлася по кімнатах і посміхнулася. В кріслі, втомлений, дрімав її чоловік Лев Аркадійович… Раптом хтось рішуче постукав у двері. Наталія Іванівна відкрила двері і застигла від здивування
Літо закінчувалося і Наталія Іванівна навіть засумувала. Як же швидко воно пролетіло, чекаєш на нього, чекаєш, а воно раз – і пройшло миттю. У травні дещо посадили, наприкінці червня день […]
Кирило поснідав, одягнувся, і поїхав у квітковий магазин. Він купив два букети квітів. Один для колишньої дружини Діани, а другий для доньки Ольги… Діана дуже здивувалась, коли побачила на порозі Кирила з двома букетами. – Ти чого так рано?! – запитала вона. – Ми ж не домовлялися про зустріч. – Я знаю, – Кирило посміхнувся. – Пустиш мене? – Оля ще спить, тож тихіше, – попередила Діана. Вони пройшли на кухню. Діана поставила букети у вази. Кирило не відводив очей від колишньої дружини. – Кирило, що з тобою? – ахнула Діана. Вона не розуміла, що відбувається
Зранку Кирило почувався дивно. Ніби нічого особливого в його житті і не мало статися, а все одно серце застигало при одній думці про те, що скоро він побачить доньку. Взагалі, […]
– Краще зі старою дружиною у новому будинку, ніж із молодою дружиною у курені! – Вирішив Іван Петрович, після того клятого новосілля…
– Аліно, ти на суботу нічого не плануй… – чоловік, Іван Петрович, відсунув тарілку і, не дивлячись на дружину, додав, – я колег запросив. Покажемо їм новий будинок. Новосілля влаштуємо. […]
Христос Воскрес! Василю Дмитровичу, можна до вас? – молодий юнак з гарною посмішкою зайшов на подвір’я до старого Василя. Літній чоловік сидів на лавці під старою грушею, і не міг повірити своїм очам – до нього прийшов його рідний онук. І хоч він його ніколи не бачив, але помилитися він не міг, адже хлопець як дві краплі води був схожий на нього, Василя, в молодості. – Воістину Воскрес! Заходь, синку, – ледь вимовив дідусь. – Невже ти впізнав мене, дідусю. – Впізнав, синку… Хоча, зізнаюся чесно, дивно мені тебе тут бачити
– Христос Воскрес! Василю Дмитровичу, можна до вас? – молодий юнак з гарною посмішкою зайшов на подвір’я до старого Василя. Літній чоловік сидів на лавці під старою грушею, і не […]
А наступного дня з самого ранку Вероніка побігла додому, увійшла тихо, аби не розбудити чоловіка, взяла сумочку з документами, написати записку: “Ти повинен мене зрозуміти. Я все життя кохала тільки його. І тепер хочу бути разом із ним”
З Мироном Вероніка познайомилася ще в інституті. Він навчався на вчителя, а вона опановувала фінанси. Обоє жили в гуртожитку, тому бачилися щодня – вранці разом їхали до інституту. А тоді, […]