Рубрика: Людина

Зоя з чоловіком і дитиною збиралися на дачу. У місті була спека, і Зої стало шкода свою матір Тетяну Василівну. Кондиціонера вдома не було. А на дачі – краса! – Мамо, поїхали з нами, в село, – запропонувала Зоя. – Там свіже повітря. Сидітимеш у альтанці, пташки співають, квіти цвітуть… – Не поїду! – роздратовано сказала мати. – Що ти причепилася до мене! – Відступися від неї, – сказав Зої чоловік Мишко… Вони побули на дачі менше ніж планували і приїхали додому раніше. З квартири чулися голоси. То була Тетяна Василівна і її племінниця Віра. Зоя з Мишком прислухалися і аж перезирнулися від почутого

– Мамо, поїхали з нами в село… там свіже повітря! – Не поїду! Що ти причепилася до мене! – мати роздратовано глянула на Зою. – Ну що ти сидітимеш у […]

– І знову мій тато виявився неправий. Першого разу, коли сказав, що толкового лікаря з мене не вийде. А вдруге, що ти зробиш усе, щоб утримати мене біля себе

Коваленко на килим до головного. Олена здивовано подивилася на старшу медсестру. До Степанича? Степанич або Ігор Степанович був завідувачем їхнього відділення. Валентина похитала головою. – Олено, не знаю, що таке […]

— Всі родичі радили їй гнати його, – згадує Надя. – Батько хапався за голову, бачачи дочку з синім оком, мама плакала. А Валя виганяє його на тиждень і назад приймає. А потім, коли батьків наших не стало, як я думаю, саме зять їм дні і скоротив

— Я не розумію – ну добре, її і власні діти не розуміють, мої племінники, – хитає головою Надія. – То втікала від нього, світ за очі, а то взялася […]

Валентина встала й попрямувала на кухню. Їй дуже хотілося пити. У темряві вона знайшла графин з морсом, поруч стояла склянка. Щось м’яке ковзнуло біля ніг. Валентина застигла. Жінка вже хотіла щось вигукнути, але згадала, що в домі пусто. Нікого ж нема. Діти поїхали на навчання, а потім і сім’ї там завели. Чоловіка немає, пішов, як діти стали дорослими, вирішив розлучитися і жити в місті. Валентина й сама не поїхала б, а дізнавшись про розлучення і чути не хотіла про це! Валентина клацнула вимикачем і руками сплеснула від побаченого

Валя встала й попрямувала на кухню, дуже хотілося пити. У темряві вона знайшла графин з морсом, поруч стояла склянка. Щось м’яке ковзнуло біля ніг. Валентина застигла, тварин у домі не […]

– Коли тебе викликають до директора ти відпрошуєшся з роботи, і ввечері теж не йдеш, а лежиш і відпочиваєш, і на наступний день у тебе настрій хороший. – Так ти це робиш, щоб я відпочила?? — ошелешено вигукнула жінка.

Аліна втомлена йшла по тротуару до школи. Її знову викликали до директора: втретє за цю чверть. Довелося попросити напарницю підмінити її увечері на складі. Вони часто виручали одна одну, оскільки […]

— Моя мама мріяла про туфлі. Ось такі. І відкладала їх купівлю, бо спочатку треба нас із братом виростити, потім нас треба вивчити…

— Дивись, вона знову прийшла, — дівчина років двадцяти в уніформі магазину звернулася до напарниці. І тепер вони обидві дивилися на жіночку середніх років, що стояла навпроти вітрини з боку вулиці. — Ну, […]

Вона зайшла на кухню і побачила, як чоловік сидить і з задоволенням їсть гарячий плов

-Мамо, – Сергій опустив очі, – ми поставимо на кухні другий холодильник. Вирішили харчуватися окремо. Антоніна навіть присіла … Минуло три тижні після весілля сина, а вже на кухні намічався […]

– Я тебе почув! – із задумливим обличчям промовив Денис. — Я обов’язково з’ясую, що це вона там собі навигадувала. Обіцяю у всьому цьому розібратися

– Я ж найгірша з невісток! Значить, я ні копійки твоїй матері не дам! – сказала Світлана чоловікові. – У неї є улюбленці та улюблениці, ось вони її нехай і […]

Ярина й діти чекали на «щось блискуче», а я приніс їм маршрут у Карпати з наплічниками та картами, бо вирішив, що найкращий подарунок – це спільна пригода без Wi-Fi. Я був певен: світанок над полониною перекриє будь-яку коробку з іграшками

Ярина й діти чекали на «щось блискуче», а я приніс їм маршрут у Карпати з наплічниками та картами, бо вирішив, що найкращий подарунок – це спільна пригода без Wi-Fi. Я […]