Рубрика: Людина
У Миколи не стало дружини Ольги. Пройшло десять років, йому було вже сімдесят. Але, незважаючи на свої роки, виглядав чоловік бадьоро. Молодша сестра Миколи Марина постійно говорила до нього на одну і ту ж тему: – Знайди вже собі когось! Досить одному жити! Я втомилася до тебе щотижня приходити, допомагати. – Відчепись! – цим словом, зазвичай, і закінчувалася їхня суперечка… І раптом, одного разу, Микола сам подзвонив сестрі, о десятій ранку. – Марино, ти мені потрібна! – вигукнув він. – І то негайно! – Нащо? Що сталося? – Марина не розуміла, що відбувається
Микола овдовів давно, десять років тому. Але, незважаючи на свої сімдесят років, вигляд він мав ще бадьорий. Саме тому молодша сестра Миколи Марина постійно чіплялася до нього з однією і […]
– Ти чого намагаєшся? Нічого тобі від моїх батьків не відломиться – бо ти ніхто! – Гаркнула “сестра”
Іван та Марія почали зустрічатися ще на початку четвертого курсу інституту. Почуття були взаємними, тому, після закінчення інституту, вони зіграли весілля. Батьки допомогли купити квартиру, оскільки бачили, що пара живе […]
Я не опустила руки, хоча тоді багато плакала. Звернулась до подруги і попросила її узяти доньку до себе на літо, бо ж сама мусила їхати на заробітки
Хвіртка відчинилась і я мало свідомості не втратила, коли поглянула у власний двір. Таксист мені чемодан із авто подає, я повинна розрахуватись, але не тямлю що й до чого, бо […]
Ніна стояла біля плити і варила вівсянку на сніданок. Сьогодні у їхній сімʼї важливий день. Їхній з Геннадієм син має йти у перший клас. – Мамо, а тато де? – Микита зайшов на кухню, у новенькій білій сорочці. – Тато, скоро приїде, – усміхнулася Ніна. – Добре… Бо я ж хвилююся. Він обіцяв що обовʼязково прийде на моє свято, – серйозно, по дорослому, відповів хлопчик. – Не хвилюйся, все буде добре, – ласкаво промовила Ніна. Раптом, на телефон жінки прийшло повідомлення. Вона глянула на екран мобільного, писав Геннадій. Ніна відкрила повідомлення від чоловіка, прочитала його і…застигла від прочитаного
Ніна стояла біля плити і варила вівсянку на сніданок. Сьогодні у їхній сімʼї важливий день. Їхній з Геннадієм син має йти у перший клас. – Мамо, а тато де? – […]
А де твоє золото, мамо? Я ж добре пам’ятаю, що у тебе його багато було, – не встигла Людмила і привітатися зі мною, як відразу прошмигнула в кімнату, і стала ритися в шухлядах і тумбочках. – Яке золото, доню? – розгублено питаю я. – Твоє старе. У тебе ж були такі великі перстені з натуральним камінням, – уточнює Людмила і продовжує шукати щось у мене в антресолях, навіть табуретку з кухні принесла, щоб повище забратися. Пішла від мене Людмила дуже незадоволена. Вона хотіла продати моє золото, але їй не вийшло
– Мамо, а де твоє золото? Я ж добре пам’ятаю, що у тебе його багато було, – не встигла Людмила і привітатися зі мною, як відразу прошмигнула в кімнату, і […]
Зібралася «Комісія сусідів»: Віра там, Марія, Ганна та Алла. Бульйончика курячого наварили, апельсинів купили, торт й до Петровича вирушили, очі йому на правду відкривати. Вирішили підійти до цієї справи делікатно, здалеку почали. Як здоров’я, як настрій, чи давно Наталка навідувалася?
— А ви знаєте, що сусід наш, з другого поверху, зовсім з глузду з’їхав. Самому восьмий десяток пішов, а він молоденьку в дім притягнув, – нарікає одна із сусідок на […]
Василина була на навчанні. В той день у школі все було як завжди. Нарешті уроки закінчилися і дівчинка пішла разом з подружками додому. Василина відкрила двері в хату ключем, який вони ховали під ґанком. Вона роззулася біля порога і заскочила в кімнату. В цей час вдома нікого не було. Батько з матірʼю були на роботі. Тільки-но Василина хотіла піти у бік своєї кімнати, як раптом почула з іншої кімнати якийсь звук… Там точно хтось був! Василина аж остовпіла, не розуміючи, що відбувається
Василина з дитинства мріяла стати лікаркою. Жила вона з батьками у невеличкому селі, а до школи дівчинка ходила за три кілометри у сусіднє селище. Там була і школа, і поліклініка, […]
У квартирі на 12-му поверсі, пила ранкову каву Ганна Петрівна, і раділа тому, що колись вчинила правильно. Не сказала синові й невістці, що купила невелику квартиру, скромно обставила і час від часу ховалася там від усіх
— А де мама!? — Сергій Іванович відчув недобре ще з порога: жовтий плащ Ганни Петрівни, який зазвичай відблискував усім, хто входив, сповіщаючи про її присутність, зник із вішалки. Не […]
Зранку бувало підскочить ні світ, ні зоря, чоловікові сніданок приготує, нашвидкуруч себе до ладу приведе, Матвійка вбере напівсонного, в садок прибіжить, здасть дитину, і бігом на роботу. А на роботі теж і хвилинки посидіти не вдається
Зазвичай у цей час Світлана Анатоліївна уже десятий сон додивлялася, але сьогодні, всупереч своєму правилу лягати не пізніше 10-ї години вечора, вона ніяк не могла заснути. Спочатку жінка нервово нарізала […]
— Вся наша рідня, від малого до великого, збирається, скидаємося, хто чим може, і допомагаємо. Хтось одежу несе, хтось з дачі городину везе, грошима скидаємося, аби хоч якось підтримати. Але ж ми всі люди прості, не магнати якісь, без надлишків
— Ой, та це ж просто голова обертом іде! — не тямилася від здивування Світлана Василівна. — Вона ж сама мати, та ще й багатодітна, трійко діток має, а таку […]