Рубрика: Людина
Пізно ввечері я побачила самотнього хлопчика на лавці вокзалу. Я вже хотіла йти додому, але мені стало жалко малого і я вирішила підійти, а він взяв мене за руку і сказав, що йому страшно, його мама пішла купляти білет і пропала. Після цих слів, мені швидко стало все зрозуміло
Я працювала прибиральницею на залізничному вокзалі. Одного сонячного дня в будівлі вокзалу було багатолюдно, як і на пероні. Я побачила маленького хлопчика, який сидів на лавочці і щось жував. Тоді […]
Валя закохалася в Аркадія і невдовзі дізналася, що вагітна. А той взяв і просто зник… – Сидіть удома, а я в райцентр зганяю, – сказав батько Валі, їм з матірʼю. – Якщо одружуватися не хоче, то хай хоч грошима допомагає. – Тату, так він же ж відмовився, – заплакала Валя. – Тихо, сиди тепер і не підказуй, – зупинив батько. – Нехай аліменти платить, такою тепер буде розмова. Працює ж, мабуть. Весь день батька не було вдома. Повернувся він пізно ввечері. – Все, Валю, забудь, – сказав чоловік. – Але чому?! Що ти дізнався? – допитувалася мати Валі, не розуміючи до чого той веде
Валя плакала в подушку. – Перестань, прошу тебе, перестань, – казала мати. – Батько ж почує. Зайшла бабуся, і вони з матір’ю почали перешіптуватись. До Валі долинали уривки фраз, але […]
– Здрастуйте, Тетяно Марківно, – посміхнувся літній чоловік своїй сусідці, яка виходила з під’їзду. – Знову ти тут стоїш, Олеже, – пробурмотіла пенсіонерка. – А де ж мені ще бути, Тетяно Марківно? Я тут свіжим повітрям дихаю. – Повітрям можна дихати на дитячому майданчику, або на своєму балконі. А ти тут, біля під’їзду ходиш. – Не розумію я вас, Тетяно Марківно, чому ви сваритеся? – сусід продовжував посміхатися. Пенсіонерка строго подивилася на нього. – Думаєш, я не знаю, на кого ти тут чекаєш? – раптом сказала вона. – На кого? – чоловік здивовано дивився на сусідку, не розуміючи, що вона таке говорить
– Здрастуйте, Тетяно Марківно, – як завжди, ласкаво посміхнувся літній чоловік своїй сусідці, яка виходила з під’їзду. – Знову ти тут стоїш, Олеже… – пробурмотіла пенсіонерка, скрушно хитаючи головою. – […]
Ольга повернулася додому з роботи. Жінка зайшла на кухню і побачила свою доньку. Соня була сама не своя. – Доню, що сталося? – захвилювалася мама. – Сталося мамо, сталося, – схлипнула Соня. – Сьогодні до нас приходила якась тітка, і вона мені дещо сказала! – Що сказала? Ти про що? – не зрозуміла Ольга. Соня мовчала. – Доню, розповідай! – Ольга сіла навпроти доньки. – Вона розповіла мені таємницю, таємницю нашого батька, – раптом сказала дівчина, уважно подивилася на матір, і все їй розповіла. Ольга вислухала доньку і застигла від почутого
– Мамо, заспокойся, будь ласка! – слізно просила Соня. – Ти ж знаєш, що я тобі не мати! – вигукнула Ольга. – Але ж я іншої мами не знала ніколи! […]
Ніна зайшла в магазин. Вона взяла свіжих еклерів, які колись любив її покійний чоловік Микола. Рука сама потяглася до них… Купила трохи фаршу, овочів – треба приготувати їжі на тиждень, а то з роботою нічого не хочеться робити. Прийшла ото й спати. Ніна зупинилася в роздумах. Аж тут її візок з продуктами хтось зачепив… – Ой, вибачте! – почула Ніна чоловічий голос. – Я трохи замислився і от… – Це ви мені вибачте, я теж розмріялася, – сказала Ніна. Чоловік глянув на неї і раптом вигукнув: – Ніна?! Вона дивилася на того чоловіка і не розуміла, що відбувається
П’ятниця. Нарешті Ніна Іванівна йшла додому. Набридли їй сварки та службові перестановки на роботі. З приходом нового начальника їхнього відділу багато хто вважав за краще звільнитися, а молоді не затримувалися. […]
Настя повернулася з роботи раніше, ніж звичайно. Начальник відпустив усіх раніше на честь свого дня народження. Відчинивши двері своїм ключем, Настя почула голоси на кухні. Її чоловік Дмитро розмовляв зі своєї мамою Ангеліною Петрівною. Дівчина зрозуміла, що розмовляють вони про неї. – А це вже цікаво, – подумала вона і вирішила причаїтися. Настя тихенько підійшла до дверей кухні, прислухалася до розмови і застигла від почутого. Ось чого-чого, а такого Настя аж ніяк не очікувала почути
Настя стояла біля плити, помішуючи ароматний борщ, коли у двері подзвонили. – Дивно, – подумала вона. – Діма сьогодні раніше? Витерши руки об фартух, вона попрямувала до коридору. Відчинивши двері, […]
Залишався тиждень до весілля Наталі й Андрія. Наталя йшла повз будинок нареченого, як раптом побачила, що в його вікні видно тьмяне світло і чути якісь голоси. Вона спершу хотіла постукати. Але раптом впізнала другий голос… Та це ж Валя, сусідка Андрія! Сусідка за ним давно бігала, відвести у Наталки намагалася. Андрій сміявся, що вона йому набридла, що йому, окрім Наталі, ніхто не потрібен. – Дивно, і що ця Валя в його кімнаті так пізно робить? – подумала Наталка. Вона взяла пеньок, стала на нього і зазирнула у вікно. Жінка аж очі вирячила від побаченого
Юрко тихо відкрив двері, побачив, що мама на кухні, і хотів так само тихенько прошмигнути в свою кімнату. Але вона почула і гукнула: – Юрко! Ану йди сюди, чого ховаєшся? […]
На дорозі додому я вирішила подивитись на квартиру бабусі, що дісталася чоловікові у спадок. Але відчинивши двері, я ледь непритомніючи не впала від жаху
Коли я зустріла Олександра, він мені не сподобався, здався надто самовпевненим, але згодом я закохалася в нього по вуха і зрозуміла, що він посланий мені долею. Мої батьки мій вибір […]
Ірина мила посуд, коли у двері подзвонили. Жінка вийшла в коридор, глянула у вічко і побачила свекруху. – Зараз знову буде діставати мене, – подумала Ірина, і вікрила двері. – Привіт, Іринко, ну як ти, справляєшся? – раптом сказала Наталя Петрівна. – Так, наче все добре, – усміхнулася невістка. – Обід вже приготувала? – запитала свекруха. – Ще не встигла, – пояснила Ірина. – Не хвилюйся, я сама все приготую! А ти відпочивай, – несподівано заявила Наталя Петрівна. – Наталя Петрівна, з вами все добре? Чому ви різко змінили своє ставлення до мене? – Ірина здивовано дивилася на свекруху, не розуміючи, що відбувається
– Ірино, ось чим ти годуєш мого сина? Чому Володя має їсти вчорашнє, та ще й розігріте у мікрохвильовій печі? Це погано для його здоров’я! – обурювалася Наталя Петрівна. – […]
Мама в мене заможна бізнес-леді. У неї свій мебельний салон і косметологічний кабінет краси. Але я е в маму, я здобула освіту вчителя і працюю педагогом молодших класів, зарплату отримую не дуже велику, але мені на необхідне вистачає. Мама зі своїм другом мають, можна сказати, розкішне життя: ресторани, поїзди на відпочинок, мама дорого вдягається і слідкує за собою. Я ж живу набагато простіше й скромніше, допомоги у мами ніякої не прошу. Мені 28 років і я ще не заміжня, бо досі не зустрічала такого чоловіка, з ким би мені хотілося провести життя. І ось це сталося. Але тепер мама пропонує мені тисячу доларів щомісяця, аби я тільки не виходила заміж за Сократа. Наче Всесвіт проти нашого кохання!
Мама в мене заможна бізнес-леді. У неї свій мебельний салон і косметологічний кабінет краси. Але я е в маму, я здобула освіту вчителя і працюю педагогом молодших класів, зарплату отримую […]