Рубрика: Людина
– Все-таки молодець теща! – уже вдома сказав Олег, – дивись, як добре вигадала: і проблему вирішили й, з матір’ю не посварилися. Брехня на порятунок, як то кажуть
– Це все? – я з подивом подивилася на чоловіка, – і заради цього ти днюєш і ночуєш на роботі? – Тобі скільки не дай – все одно мало, – […]
Свекруха влізла в нашу квартиру без дозволу, але я влаштувала їй незабутню зустріч
– Сергію, а де все печиво? Ти його з’їв? – я з подивом дивилася на напівпорожню вазу, що стояла на столі – Ні, Людо, я не брав! – Відгукнувся чоловік […]
— Ось подарунок, так подарунок. Це тобі не зрізаний букет, який зів’яне через три-чотири дні, і на смітник. Ці квіти тішитимуть твою Катю довгі роки. Вони тільки на зиму «засинають», листочки засихають поступово і квіточка під ліжком або в коморі чекає нової весни. Ну, що ж ти стоїш? Бери подарунок і вперед
Олексій прийшов з двору додому сумний. Він сів у передпокої на стілець і зітхнув. — Що сталося? – поцікавилася бабуся, – чи не захворів ти? — Ніі… – протягнув онук, […]
– Мама з татом приїжджають, – раптом сказала Ганна своєму коханому. – Вони дуже хочуть познайомитися з тобою. Григорій, який намазував джем на тост, застиг. – Чудово, – сказав він. – Я теж з нетерпінням чекаю зустрічі. Але Ганна побачила, як він напружився… Наступний тиждень пролетів як один день. І ось настав день X. Ганна нервово поправляла скатертину на столі, коли пролунав дзвінок у двері. – Я відкрию, – сказав Григорій. Він відчинив двері, і на порозі з’явилися батьки Ганни. На мить запала тиша. Мама Ганни, Олена Петрівна, застигла з відкритим ротом, а батько, Роман Миколайович, насупився
– Ти впевнена, що то ветеринарна клініка, а не тату-салон? – Прошепотіла Ганна, торкаючись ліктем подруги і киваючи у бік високого чоловіка в медичному костюмі, чиї руки від плечей до […]
Вихована бабусею Даша ледь не з дитинства засвоїла головну істину, яку та намагалася донести їй про сімейне життя: «Вдома має бути тепло! Щоб чоловік не шукав іншого місця, де його зрозуміють, пожаліють, приймуть. Де йому буде краще, ніж із тобою. Зроби так, щоб у твоєму домі було добре всім: чоловікові, дітям, гостям, тваринам. Усім без винятку
— Соня, донечко, я все розумію, але виходу в нас немає. Доведеться. Ми змушені продати будинок. А після продажу і поділу, грошей вистачить тільки на квартиру в іншому районі. Я […]
Олексій з дружиною приїхали до матері чоловіка, допомогти прибрати в будинку. Трохи відпочивши з дороги, молоді одразу взялися за роботу. Через декілька годин, будинок сяяв чистотою. – Може ще витрусимо покривало з ліжка Ніни Петрівни та матрац? Вона ж явно сама цього ніколи не робила, – запропонувала Марія. – Хороша ідея, – погодився на її пропозицію Олексій. Подружжя увійшло до спальні і зняло постільну білизну з ліжка Ніни Петрівни. Але тільки-но вони піднявли матрац, то остовпіли від побаченого
Ніна Петрівна все своє свідоме життя прожила в селі. Жінка мала непростий характер, про що не з чуток знали не тільки її родичі, а й сусіди. Щоразу, коли син Олексій […]
У 2 роки мама мене залишила, сказала просто, що на мене у неї немає грошей. Спочатку вона відвідувала мене в дитячому будинку, а потім стала приходити все рідше. Я завжди намагалася встати рано, вмитися, зачесати волосся, хотіла, щоб мама мене бачила красивою, щоб забрала мене назад додому. Та вона більше не з’являлася. Через багато років я зустріла її, вона аж підбігла до мене сама
Я тоді мала всього 2 роки, коли рідна мама мене покинула. Мотивувала вона свій вчинок тим, що на мене не вистачає у неї коштів. Відтоді я росла в дитячому будинку. […]
Одного разу чоловік приїхав додому з дипломом, забрав речі, пригорнув дочку і сказав дружині: – Я йду від тебе, Маріє, назавжди. Тому що покохав іншу. А ти сильна та розумна жінка, ти зрозумієш мене. Потім Марія дізналася, що Петро вже давно водився з жінкою років на десять старшою за нього. Така світська дама й забрала у неї Петра, навіть не замислюючись над тим, що у нього є дочка. Але все різко змінилося вже через рік, тоді різні плітки стали ходити по селу про Петра
Тоді був весняний теплий ранок. Яскраво світило тепле сонце, люди щиро посміхалися весні і одне одному, хоча всі зранку поспішали по своїх справах. Того весняного ранку біля дверей залізничного вокзалу […]
Мама сиділа на кухні поруч, дивилася на це, дивилася, і в одну мить як вихопить у нього з рук цю кашу і каже: – Швидко зібрали свої речі і вперед додому, приїхали тут концерти свої влаштовувати! Батьки мої живуть далеко, я за чоловіком поїхала в іншу область України. Вони – у Львівській, ми у Вінниці. Бачимося зараз дуже не часто, Данилко погано переносив дорогу до цього року. Мама приїжджати теж не може – тато хворіє вже другий рік, не самостійний. Чесно, мені ця зустріч з найріднішими людьми дається щоразу дуже важко. З останнього разу, як ми у них були, минуло три місяці, тоді зустріч наша не була простою. Зараз теж дуже важко все. Не знаю, чи поїдемо до них ще. Ми зараз 5-й день гостюємо у моїх батьків
Мені б дуже хотілося їздити з радістю до своїх батьків. Чесно. Але все дуже складно, справді. І я потребую поради. Чи не їздити до них зовсім? Батьки мої живуть далеко, […]
Я просто не знаю як вмовити мою маму не робити цього з дідусем! Сподіваюсь, ви мені тут щось порадите. Вчора знову поїхала до них, говорила з мамою, але вона невблаганна. В середу дідуся готові прийняти в пансіонаті, мама буде платити, а мене просить його відвезти. Я не зможу, дам їй грошей на таксі, нехай робить що хоче. Я пропонувала мамі на ці гроші – 25 тисяч гривень – найняти доглядальницю, але мама каже, що не може, не хоче і не буде дивитися, як доживає дідусь, що їй вистачило бабусі. Тиждень тому всього лиш попрощалися з нею
У мене непроста ситуація. Я з дитиною живу в однокімнатній квартирі в місті. Мені 35 років, донечці 10 років. З чоловіком розійшлися. У мене є молодий чоловік, він допомагає, але […]