Рубрика: Людина
Бавляться Софійка та Марійка біля берега – нерозлучні подружки, бризкаються, сміються. Скільки пам’ятають себе, дружать і не сваряться. В один рік зʼявилися на світ, і вже тринадцять рочків виповнилося. —Не ходи, Сонечко, на Бистряк, – просить Марійко, – забрати може. А Сонечка й сама пам’ятає, як бабуся наказувала: «На Бистряк не ходи, долю не дражни»
Тихо річка шумить, нікому про себе не розповідає. З берега глянеш – спокійна водиця, чиста, в неї подивишся – душа очиститься. Бавляться Софійка та Марійка біля берега – нерозлучні подружки, […]
Взагалі-то, я думала, що мама чоловіка віддасть нам до Миколая борг. 20 000 тисяч гривень. Я навіть уже все запланувала — на ці гроші хотіла купити дітям подарунки. Що може бути важливіше? Святковий настрій, щасливі очі малечі, традиції, зрештою! Але вона вирішила інакше. Ще влітку вона попросила у нас грошей. 20 тисяч гривень. Звісно, ми допомогли. Як інакше? Родина ж. Це були немалі гроші, але вона обіцяла повернути все до грудня
Взагалі-то, я думала, що мама чоловіка віддасть нам до Миколая борг. 20 000 тисяч гривень. Я навіть уже все запланувала — на ці гроші хотіла купити дітям подарунки. Що може […]
– Ми ж родина! Хто доглядатиме мене, якщо не ти? – Спантеличила мене свекруха
Ольга сиділа за комп’ютером, коли пролунав телефонний дзвінок. Жінка кинула погляд на смартфон, і з подивом виявила, що їй дзвонила свекруха. Ольга здивувалася не просто так, Ірина Миколаївна дуже рідко […]
Прибувши на місце роботи чоловіка Наталя розгубилася. Купа вагончиків, без розпізнавальних знаків, декілька величезних підйомних кранів, котловани, і велика споруда з вивіскою у вигляді каструлі. «Їдальня, напевно», – подумала Наталя і попрямувала туди. — Доброго дня, скажіть, а Степан Макаренко тут буває
— Лідка зі своїм розлучається, він на заробітках з іншою жив. Це вона дізналася, коли до нього на його іменини рвонула, щоб сюрприз зробити, – зупинила Марія одразу біля виходу […]
Ну, тепер я точно можу сказати: досить. От справді, досить! Скільки я терпіла, скільки допомагала, ніколи ні в чому не відмовляла, а от на що отримала? Сервіз чашок. Сервіз! І це на 60-річний ювілей! А сваха – машину. Ось так просто – машину. Сиджу я тепер і думаю: це я їм, виходить, просто безкоштовна няня? Людина, яка завжди поруч, коли треба підхопити, допомогти, забрати зі школи, нагодувати, вкласти спати, а потім ще посидіти над уроками? А сваха тим часом отримує машину
Ну, тепер я точно можу сказати: досить. От справді, досить! Скільки я терпіла, скільки допомагала, ніколи ні в чому не відмовляла, а от на що отримала? Сервіз чашок. Сервіз! І […]
– Чому так розкошуєш? Овочі треба було на суп пустити, курку можна було замінити на фрикадельки з гречки. У нас із чоловіком зараз живе його бабуся. Вона продала квартиру, а гроші віддала нам. Тепер ми живемо разом. Спершу все було дуже мило: бабуся пекла пироги, розповідала історії зі свого молодого життя, навіть в’язала мені шарф. Я побачила її на кухні вночі. Вона стояла біля холодильника, озиралася навколо, ніби в шпигунському фільмі, і потайки ховала до кишені шматок сиру. На моє запитання “Що ви робите?” вона відповіла: “Це для кота”. У нас, до речі, кота нема. Далі були шкарпетки зі смітника. Вона примудрилася приготувати “гречаний плов”. Це було щось особливе: гречка з тушонкою й родзинками
У нас із чоловіком зараз живе його бабуся — літня, але надзвичайно енергійна і, здається, невичерпна на несподіванки. Почалося все з того, що вона вирішила продати свою квартиру, мовляв, жити […]
Моєму обуренню просто немає меж. Як таке можливо? Я сиджу вдома, горбатюся, вкладаю всю себе в сім’ю, а вона! Вона розкошує! І не просто розкошує, а ще й виставляє це на показ! Відкриваю я зранку телефон, як завжди, щоб переглянути новини, і що я бачу? Фото невістки на Єлисейських полях. Уявляєте? Стоїть така вся в модному пальті, з посмішкою від вуха до вуха, у руках — багет, а на задньому плані Ейфелева вежа. Підпис під фото: “Paris, je t’aime” (що це взагалі таке? Чого не написати нормально по-людськи?). Я Я аж каву пролила, як побачила це. Париж! Єлисейські поля! А я? Я в житті далі свого райцентру мало де була. Навіть у Туреччині жодного разу не відпочивала. А вона там за мої гроші з подругою! Тепер я вирішила: жодної копійки більше. Нехай як хочуть, так і викручуються. А як повернеться ця краля, я їй усе вискажу!
Моєму обуренню просто немає меж. Як таке можливо? Я сиджу вдома, горбатюся, вкладаю всю себе в сім’ю, а вона! Вона розкошує! І не просто розкошує, а ще й виставляє це […]
Мені вже 52 роки, і так склалося моє життя, що я працюю прибиральницею вже багато років, і за цей час бачила всяке. Робота в будинках заможних людей відкриває чимало деталей їхнього життя, але я звикла тримати дистанцію і нічого не помічати. Це як негласне правило: робота зроблена — і на цьому все. Але ось в одній родині я випадково дізналася те, чого краще було б не знати. Олена завжди виглядала дуже зайнятою, але я ніколи не могла зрозуміти, чим саме. я помітила на туалетному столику дивний предмет. Це був маленький ключик. Поряд в скрині лежали якісь документи, яких я не торкалася, але побачила серед них паспорт із чужим ім’ям і фотографією, на якій була Олена!
Мені вже 52 роки, і так склалося моє життя, що я працюю прибиральницею вже багато років, і за цей час бачила всяке. Робота в будинках заможних людей відкриває чимало деталей […]
Чоловік, коли покидав мене з дочкою двадцять років тому, сказав на прощання: “Я закохався в іншу – молодшу, красивішу, життєрадісну”. І додав: “Ти сама винна, Соломіє. Ти себе запустила”. Я це пережила, з допомогою спеціаліста, але впоралася. А недавно я поїхала в санаторій, і ви не повірите, зустріла там Антона. Його пропозиція поставила мене в ступор, як і його вигляд
– Ну що, Соломіє, як воно? Бачити людину, яка зруйнувала твоє життя, і тримати себе в руках? – це була Роксолана, моя найкраща подруга, яка завжди вміла поставити найнеприємніше запитання […]
На моє весілля батько не приїхав, була лише мама. Коли свято закінчилося, вона підійшла до мене та вручила конверт від батька.
Мої батьки познайомилися ще під час навчання в університеті. Батько довго домагався маминого кохання, і зрештою вона погодилася з ним зустрічатися. Пізніше батько влаштувався працювати, і вони почали винаймати квартиру. […]