Рубрика: Людина

– Галя, щоб хоч якось заспокоїтися, вона почала перебирати речі в шафі, з якої незрозумілим чином зникла її заначка

– Гаріку, ти нічого мені сказати не хочеш? – Галина вперла руки в могутні боки і недобро примружилася. Гарік занервував: кволе тільце, щойно прикрите майкою, вкрилося мурашками, голова мимоволі втиснулася в плечі, […]

Христина купила гарний подарунок і вирушила на день народження до своєї свекрухи. Вона прийшла трохи раніше, не хотіла спізнюватися

Христина любила серпень. Це був місяць стиглих персиків, густого меду і пронизливо-синього неба. У дитинстві вона часто проводила канікули у бабусі на селі і цілими днями бігала полями. Особливо любила […]

Це було щось з чимось! Віктор не встиг навіть доїсти, як Катерина виплюнула мій сирник просто у серветку! Я тоді ледь стрималась, щоб не сказати щось зайве. Хіба це повага? Все почалося чудово: я накрила стіл із дванадцятьма стравами, як і годиться. Родина зібралася, Віктор із дружиною Олею принесли подарунки, Тарас із Катериною приїхали трохи запізно, але теж із настроєм. І все йшло гладко, доки я не винесла свій сирник

Це було щось з чимось! Віктор не встиг навіть доїсти, як Катерина виплюнула мій сирник просто у серветку! Я тоді ледь стрималась, щоб не сказати щось зайве. Хіба це повага? […]

У Галини Петрівни не стало чоловіка. Жінка сиділа сама вдома і машинально перебирала старі фотографії – єдине, що її зараз заспокоювало. Ось вони з Сергієм молоді, тільки-но переїхали в цей будинок. Ось їхня маленька Оля робить перші кроки. Ось випускний Олі – вони стоять утрьох на ґанку, такі щасливі… Раптом хтось постукав у двері. – Хто там? – здивовано запитала жінка. – Галино Петрівно, це я, Віктор! – гукнув сусід. – Там трубу прорвало, треба воду перекрити! Я сантехніка вже викликав! – Я сама впораюсь! – відповіла Галина Петрівна. – Не треба… Раптом почулося клацання замку. Галина Петрівна аж оторопіла від несподіванки

– Господи, мамо, скільки можна! – Ольга в серцях кинула сумку на старий диван, і той жалібно рипнув пружинами. – Знову про цього Віктора? Він просто сусід, нормальний мужик, хоче […]

— А що, Андрійку, навіщо Марії Василівні такий город великий? Хіба впорається вона з ним… а земля нині в ціні. – Аллочка знову дивиться в очі Андрію, і каже вкрадливо. – В оренду фермерам віддати землю, а матусі твоїй маленький городик залишити, що відгороджений, вистачить їй, нехай копається… а нам усе ж копійка буде на допомогу

— А що, Андрійку, навіщо твоїй мамі великий будинок, однаково ж сама. Перевези його нам, поставимо за містом замість дачі, відпочивати будемо. – Дивиться Аллочка в очі чоловікові, і від […]

Євген Петрович, Андрій і Стас сиділи на кухні. Раптом вони побачили у себе на подвірʼї якогось мужика. Він рубав дрова… – Добре працює! – оцінив роботу мужика Стас. – Ага, із завзяттям! – підтвердив Євген Петрович. – Я в молодості теж так міг! – Хто це, цікаво, такий? – поцікавився Андрій. Чоловіки відійшли від вікна і повернулися за стіл. – Треба йому заплатити, – сказав Андрій. – А ще домовитися, щоб паркан полагодив! – кивнув Євген Петрович. – І дах ще треба поремонтувати, – додав Стас. Але тут відчинилися двері, і на кухню зайшов… Той самий мужик! Він витер рукою піт і сказав таке, що всі побіліли від почутого

– Мужики, питання серйозне! – сказав Андрій. – І його треба вирішувати! – Бог в поміч! – відповів Євген Петрович і сьорбнув з чашки чай. – Ага! – підтримав Стас. […]

– Ти ж бачиш, як він на борщик дивиться! – Мамо, він дивиться на яскравий червоний колір, а не на сам борщ, – терпляче пояснюю. Та мама не здається. Вона вже тримає ложечку, намагаючись дати Данилкові “хоча б трошки бульйончику”. – Мамо! – мій тон стає суворішим. – Ми з тобою про це говорили

Нашому синочку Данилкові зараз майже два рочки. Я вирішила, що до трьох років годуватиму Данилка виключно дитячою сумішшю з пляшечки. Це було не імпульсивне рішення, а результат тривалих консультацій із […]

Вона відчинила двері і не повірила своїм очам, за дверима стояв із букетом квітів її колишній чоловік Роман. Вона спочатку сторопіла, почувши його тихий голос: — Здрастуй, Ліно, можна увійти? Ангеліна відступила вбік, він увійшов, простягнув їй квіти: — З прийдешнім Новим роком, бажаю тобі гарного настрою і щастя. — Дякую, і тебе теж, а ти як тут? Чому прийшов? Що ти хотів? Чому ти один? – трохи оговтавшись, вона ставила йому запитання. А Роман тупцював у коридорі. Він постарів, практично весь сивий, на це одразу звернула увагу вона, йому шістдесят один рік, очі тьмяні, але чисто поголений і чисто одягнений

Настала передноворічна метушня, всі кудись поспішають, закуповують продукти візками в супермаркетах, напої, тільки Ангеліна спокійно ходить поміж рядів з продуктами, не поспішаючи розглядає різнокольорові пакунки та обирає фрукти. А на […]

Олена йшла додому і думала, що їй ще треба зробити, перед тим, як сісти за святковий стіл. – Головне – не забути про качку з яблуками! – думала жінка. – Якраз перед виходом я вимкнула духовку, і вона вже має бути ідеальною. Сподіваюся, все вийде. Романтична новорічна ніч допоможе оновити наші стосунки з Ігорем… Олена відкрила двері в квартиру. – От зараз чоловік здивується! – посміхнулася вона. Олена зайшла в квартиру, але там було… Незвично тихо… – Напевно, Ігор втомився чекати мене і заснув на дивані, – подумала жінка. Закінчивши всі справи, вона голосно покликала чоловіка. Відповіді не було… Олена зайшла в кімнату і ахнула від побаченого

Олена з захопленням дивилася на своє відображення у дзеркалі. Майже 3 години, проведені в салоні краси, не пройшли даремно. Новий колір волосся, нова зачіска, свіжий манікюр та яскравий макіяж на […]