Рубрика: Людина
— Привіт моя люба! А в нас тобі подаруночок, те, що ти хотіла! І для всіх подарунки, Максиме, діставай! Артему ігрова приставка, Даринці – кухня для ляльок, а для Емми … планшет! Ну що, усім сподобалося? Ну і солодощі з купою мандарин звісно, від тітки Віки та дядька Максима. — Дякую-ю-ю-ю! – хором радісно дякували Артем і Даринка. Тітка Віка завжди їм гарні подарунки привозила. Тільки Емма засумувала, але намагалася не подавати виду
— Тітонько Таню, а мама сьогодні приїде? – племінниця Тетяни маленька Емма зранку була засмучена. — Не сумуй, приїде звичайно! Адже вона тобі обіцяла, я це точно чула, біжи до […]
Хто б міг подумати, що розставання у минулому, може принести таке щастя на сьогодні. Ірину ніхто ніколи не називав мамою, зате тепер з обожнюванням заглядали в очі, і звали бабусею
Ірина Олександрівна ретельно прасувала свою святкову сукню та білу сорочку для чоловіка. З-під праски клубочилася пара. Рівні сліди, які вона залишала на одязі, тішили око, та й загалом, процес прасування […]
Кафе було маленьким, але дуже затишним і, швидше, нагадувало милу старовинну різдвяну листівку. Вікна та стіни прикрашали святкові гірлянди. У кутку стояла невисока, але дуже красива ялинка в кольорових блискучих кульках і дзвіночках. На кожному столику – витончені кручені свічки. За склом вітрини, серед найрізноманітніших тістечок, десертів і цукерок – витончена марципанова табличка з написом «Тільки для тих, хто чекає на дива»
Останній робочий день Ольги, в році, що минає, не задався із самого початку. Вранці, дорогою на роботу, вона послизнулася на гладко витоптаному снігу і розтягнулася просто посеред жвавої вулиці. Юрба […]
– Ну, проходь. Не розумію, а чого ти здоров’ям мого чоловіка цікавишся, ти взагалі хто? — Люся вказала рукою на кухню. – Туди проходь. Дівчина присіла на край кухонного куточка, дістала хустинку з кишені і витерла піт з чола
– Доброго дня, тут Олексій живе? – Так… А ви з якого питання? – Ви його мати? – Я?! Дружина! Дівчино, ви чого хотіли? – Він зараз у лікарні, і я не знаю […]
– Я дарую своїм батькам дорогі подарунки, бо вони берегтимуть їх, а твої ні, – пояснив чоловік
Я, стоячи біля кухонного столу, одну за одною била об підлогу тарілки. Михайло з розгубленістю та здивуванням дивився на мене. – Як ти міг? – Мій голос тремтів від гніву. […]
– Ларисо, ви маєте вдома сіль? – несподівано почувся голос за дверима. Я застигла, не знаючи, чи взагалі варто відкривати. Хто може до мене прийти на Різдво? У квартирі панувала тиша, яка тільки підкреслювала мою самотність. Зважившись, я все ж підійшла до дверей і побачила Андрія, сусіда з другого поверху. Він завжди здавався мені мовчазним і трохи буркотливим чоловіком, якого не варто турбувати без вагомої причини. Але цього разу його погляд був таким розгубленим, що я не змогла відмовити
– Ларисо, ви маєте вдома сіль? – несподівано почувся голос за дверима. Я застигла, не знаючи, чи взагалі варто відкривати. Хто може до мене прийти на Різдво? У квартирі панувала […]
– А ти впевнена, що він з тобою не заради rрошей? – Запитав батько Ніки, одягнений в дорогий костюм, наливаючи собі коньяк
– А ти впевнена, що він з тобою не заради грошей? — спитав батько Ніки, одягнений у дорогий костюм, повільно наливаючи коньяк. – Звісно, тату. Ми зі Стасом любимо один […]
Якби ми знали, мамо, що ти такий сюрприз нам підготувала, то ми б навіть до тебе не прийшли, – каже старший син мені. – Ти добре подумала? Мамо, Іван хороший чоловік, але ж він нам ніхто, просто зять. І ти готова віддати все чужій дитині? – дивується молодший син. Мені і самій від цієї ситуації трохи незвично, але я прийняла рішення, що свою хату я запишу на зятя
– Якби ми знали, мамо, що ти такий сюрприз нам підготувала, то ми б навіть до тебе не прийшли, – каже старший син мені. – Ти добре подумала? Мамо, Іван […]
– Я в свої 37 сама розпоряджуся спадщиною! – А ти подумала про моїх батьків і дітей? – витріщив очі чоловік.
За Анатолія я вийшла заміж шість років тому. Він розлучений, має двох дітей від попереднього шлюбу. Своїм синам він допомагає постійно, віддаючи половину зарплати колишній дружині. Мені подобається, що він […]
Степан ніколи не цінував зусилля своєї матері і часто висловлював бажання жити з батьком. У результаті його мрія збулася – але хлопець дуже скоро був розчарований.
Вихований матір’ю, Степан за свої 17 років лише двічі зустрічався з батьком. Перший раз він побачився з ним у віці 8 років, коли батько прийшов дізнатися про аліменти, поки його […]