Рубрика: Людина
— Ось контейнери, покладіть нам салатів з собою! Завтра поїмо! — Заявила мені невістка з таким виглядом, ніби так і має бути
Я — людина проста, все життя пропрацювала медсестрою в амбулаторії. Чоловік — вчитель у школі, людина спокійна і добра. Ми ніколи не купалися в грошах, але раділи з того, що […]
– Уляно не починай! Я не міг інакше! Ну скажи, хто буде поважати людину, в якої ані гривні за душею? Правильно – ніхто! Ось я і створював “ілюзію” багатої і впливової людини, – сказав чоловік, коли я “відкопала” в його гаражі деякі документи. Я була в подиві від почутого. Порадившись із юристами, я взялася розпродувати все, що ще могла, аби віддати частину боргів
– Уляно не починай! Я не міг інакше! Ну скажи, хто буде поважати людину, в якої ані гривні за душею? Правильно – ніхто! Ось я і створював “ілюзію” багатої і […]
– А ви не віддасте мене в дитячий будинок? – хлопчик з надією глянув на Катю. – Я обіцяю, я буду добрий! Тільки не віддавайте мене, – і сльози знову навернулися йому на очі
– Ось, що називається, отримайте і розпишіться, – огрядна дама сунула Каті в руку чиюсь маленьку долоньку, щойно дівчина встигла підійти до дверей своєї квартири, і надзвичайно швидко, для своєї […]
— Сину, тобі потрібно терміново подати на розлучення і поділити майно! — Ці слова випадково почула Катя, коли допомагала свекрусі на городі
— Сину, тобі потрібно терміново подати на розлучення і поділити майно! — Ці слова випадково почула Катя, коли допомагала свекрусі на городі. Зміни у поведінці чоловіка почалися непомітно. Спочатку Катя […]
Зі злості Віра намилила руку і провела мильною піною по дзеркалу, сама не знаючи, для чого. Віра дивилася на цівки піни, які стікали вниз, абсолютно невідомо приймаючи контури літер з адресою… За спиною повіяло холодком. Віра виразно почула тонкий, дитячий голосок: — Я чекаю на тебе, мамо…
Віра не зводила очей з вивіски “Операційна”. Букви розпливалися в очах від багатогодинного очікування, серце шалено калатало. Віра безперервно смикала в руках улюблену машинку Вані, її чотирирічного молодшого сина, пластмасовий […]
Наталя розуміла, що з донькою треба поговорити, заспокоїти. Але зараз, коли Світлана ображена, не варто до неї лізти. Нехай охолоне. Увечері дочка попросилася до бабусі. І Лариса погодилася її відвезти, знаючи, що в бабусі їй подобається. Та й з Сашком удвох вона була не проти побути
— Мамо, дядько Сашко мене не любить. — Ну що ти таке кажеш, доню? — опустилася Лариса перед донькою. — Дядько Саша тебе обожнює. Дивись, яку ляльку він купив тобі? Хіба він […]
— Поговорімо по-доброму, — запропонував Євген, — зрозумійте, що ви зайняли чужу квартиру, закон не на вашому боці. — А ти вважаєш, що тобі справедливо цю квартиру дали?
Євген Володимирович — сорокарічний технолог, пішов від дружини. Залишив квартиру, майно, забрав тільки старого жигуля, яке дісталося від батька. У нього й завантажив валізу з особистими речами. Розділом займатися не захотів: […]
Марія чула, як грюкнули двері за подругою свекрухи. А потім і вона сама зайшла до кімнати. “Чула все, так?” — кивнула вона на напівзібрані речі, — виправдовуватись не буду, як казала, так і думаю. Якщо кохаєш Костю, то пошкодуй його. Ну навіщо ти йому така
Марія щодня плакала. Хоча і це їй давалося важко. Обпалені повіки до ладу навіть закриватися не могли. Кожен вихід із будинку давався їй важко. Як фізично, і морально. З усіх […]
Я відкрила в телефоні фотографію бабусиного рецепта і несподівано собі розсміялася в голос. Довелося пояснювати здивованій жінці у сусідньому кріслі причину моєї радості
Вперше за двадцять років заміжжя я летіла у відпустку сама. Щоправда, лише на два дні, туди й назад, на зустріч випускників до Ізраїлю. Чоловік відмовився, хоча має право на виїзд […]
– Віко, ти ж розумієш, що без диплома університету люди ніколи не сприйматимуть тебе серйозно? – запитала майбутня свекруха, ледь посміхаючись. – От у мого Григорія дві вищі освіти. А ти ж просто продавчиня, так? – Я аж розгубилася. Що відповісти жінці, яка не цінує те, що я маю власну справу і добре заробляю? Їй здається, ніби син працює «на серйозній посаді у банку», а я просто «реалізатор». Чомусь вона не помічає, що Григорій теж продає – тільки кредити, а не одяг
– Віко, ти ж розумієш, що без диплома університету люди ніколи не сприйматимуть тебе серйозно? – запитала майбутня свекруха, ледь посміхаючись. – От у мого Григорія дві вищі освіти. А […]