Рубрика: Людина
Олеся сиділа в ресторані з нареченим Дмитром. – Дмитре, ти чого такий загадковий сьогодні? – запитала дівчина. Вона помітила, як той уже вкотре перевіряв свій телефон. – Та почекай ти, зараз все розповім! – сказав Дмитро. – Дочекаємось тільки батьків… – Яких батьків? – здивувалася Олеся. – Моїх, звісно! – сказав Дмитро. – І ще дехто з ними буде… – Дмитре, ми ж просто повечеряти збиралися? – сказала дівчина. – Ну, так, – відмахнувся Дмитро. – І заразом обговоримо дещо важливе… За десять хвилин біля них вже сиділи батьки Дмитра. А з ними якась незнайома пара. – Знайомтеся – це Олег і Марина! – представив їх Дмитро. – Вони щодо квартири. – Якої квартири? – Олеся не розуміла, що відбувається
– Дмитре, ти чого такий загадковий сьогодні? – Олеся помітила, як її майбутній чоловік уже втретє перевіряє телефон за останні п’ять хвилин. – Та почекай ти, зараз все розповім. Дочекаємось […]
Рідні та друзі від мене відвернулася. Навіть донька та мати кажуть, що я тепер для них ніхто. А все через одну жінку
Мене звати Дмитро, мені 48 років. У мене є одна-єдина донька Олена, яка зараз готується до весілля. Вона вирішила, що це має бути найкраща подія у житті, і, як батько, […]
Микита повернувся додому з роботи. В коридорі він побачив дружину, яка стояла при параді: у сукні, із зачіскою. – Ми кудись ідемо? – поцікавився чоловік. – Так! – кивнула Катя. – Ми їдемо в театр! Наші батьки нас запросили на виставу. Микита швидко зібрався, подружжя викликало таксі і вирушили до театру. Через півгодини Микита та Катя були на місці. – О, а ось і наші батьки, – Катя помітила, як з машини вийшов її батько, її мати… І мати Микити. Раптом, Катя глянула на свекруху і… заціпеніла від побаченого
– Микито, а ти не бачив мою шубу? – розбираючи речі в шафі, запитала Катя. – Шубу… – повторив Микита, начебто обмірковуючи відповідь на це непросте запитання. – Так. Мою […]
Я знаю, що через два роки поїду. Діти обоє вже будуть в університеті, я і їм, і чоловіку все поясню, принаймні спробую і сподіваюся на їхнє розуміння. Так, це той випадок, коли я заради життя в місті, про яке мріяла з дитинства, готова залишити родину і всіх близьких родичів і друзів. Я два рази за останні вісім років по роботі побувала в Парижі і переконалася в цьому. Мені буде через два роки 44. І один мій друг, французький художник і фотограф, обіцяє мені постійну роботу, але я там і так не пропаду, адже знаю мову
Я знаю, що через два роки поїду. Діти обоє вже будуть в університеті, я і їм, і чоловіку все поясню, принаймні спробую і сподіваюся на їхнє розуміння. Так, це той […]
Через бабусю чоловіка я нікого не запрошую до нас додому, навіть свою маму! Бо якщо вона до нас загляне – я таке вислухаю, що ой ле-ле! Коли я вийшла заміж, ми переїхали жити до бабусі чоловіка. Олег мене попереджав, що вона все навколо забруднює і не прибирає за собою. Але мені це здалося не проблемою. Що я, прибрати не можу? Але як я помилилась!
Через бабусю чоловіка я нікого не запрошую до нас додому, навіть свою маму! Бо якщо вона до нас загляне – я таке вислухаю, що ой ле-ле! Коли я вийшла заміж, […]
Марійка підходила до підʼїзду. – О, Марусю, привіт! – гукнула її сусідка матері. – До мами в гості приїхала, так? – Здрастуйте, Любов Миколаївно, – відповіла Марійка. – Так, до мами. – Ох, зовсім твоя мама після розлучення дивакуватою стала, – раптом похитала головою сусідка. – Ти б з нею поговорила… – У якому сенсі?! – ахнула дівчина. – Та в мене ж безсоння – часто ночами прокидаюся! – почала Любов Миколаївна. – Так ось, встала я о п’ятій ранку водички попити, та й у вікно визирнула. А там таксі підʼїжджає, а звідти твоя мати виходить! І це о п’ятій ранку! І виглядає, ну не знаю… Дуже дивно… Марійка застигла від здивування
Марійка підходила до підʼїзду. – О, Марусю, привіт! – гукнула її сусідка матері. – До мами в гості приїхала, так? – Здрастуйте, Любов Миколаївно, – відповіла Марійка. – Так, до […]
В Андрія був день народження. Святкувати він вирішив з сім’єю за містом. Приїхавши на місце, Андрій пішов прогулятися з дітьми. Його дружина Ірина взялася за приготування. Вона нарізала салат, як раптом почула дзвінок телефону. То був мобільний чоловіка, який він забув на столі. Дзвонили наполегливо. Нарешті Іра взяла слухавку. – Алло? – сказала вона. В телефоні запала тиша і дзвінок припинився. Іра розгублено стояла з телефоном в руці… Аж тут повернувся Андрій з дітьми. – Чому ти з моїм телефоном? – здивувався він. – Тут дзвонили, але чомусь промовчали… – пробурмотіла Ірина. Андрієм вислухав дружину і тут з ним сталося несподіване
Іра познайомилася з Андрієм тринадцять років тому у ресторані, де працювала офіціанткою. Молодик сидів за столиком у компанії друзів. Він здався Ірині дуже скромним, але при цьому впевненим. До півночі […]
Павло повернувся додому раніше. – Юля, я вдома! – гукнув він до дружини, зайшовши в коридор. Але дружина не відповіла. Чоловік пройшов в квартиру, жінки ніде не було. Лише шлейф її улюблених парфумів вказував на те, що вона пішла на прогулянку. Павло набрав номер дружини, але телефон задзвонив у коридорі. – Та що ж це таке! – сказав Павло собі під ніс. Чоловік підійшов до тумбочки, взяв телефон дружини. Розблокувавши екран мобільного, він побачив якесь відкрите повідомлення. Павло прочитав смс і…аж рота відкрив від прочитаного
– Юля, де моя нова краватка? Я ж просив випрати і попрасувати її! – гукнув чоловік із кімнати. Юлія стиснула ручку чашки і заплющила очі, намагаючись дихати глибше. В голові […]
Раїса прокинулася від якогось шуму, який долинав з першого поверху. – Олег, ти це чуєш? – потрусила вона чоловіка, який спав поряд, за плече. – Що чую? – буркнув чоловік. – У нас на першому поверсі хтось є! Ти вчора двері закрив? – запитала Раїса. – Закрив! І нікого там нема. Тобі здалося, – сказав Олег, відвернувся до стінки і знову засопів. Раїса прислухалася. – Наче все тихо, – вирішила вона. Жінка встала з ліжка, накинула халат, спустилася на перший поверх. Раїса зайшла на кухню і…ахнула від побаченої картини
Раїса та Олег у шлюбі жили вже третій рік. Спочатку вони оселилися у просторій квартирі чоловіка, яку йому купили батьки одразу після школи. Житло довелося довго упорядковувати після його студентських […]
Галина Олександрівна поїхала жити в село. Поїхала тимчасово. Її син з невісткою мали зробити в міській квартирі ремонт. Пройшло пару місяців. Галина Олександрівна вирішила зʼїздити у місто – перевірити, що там і як. Перше, що впало їй у вічі в квартирі – новий коридор. Замість старої вішалки – вбудована шафа-купе із дзеркальними дверима. На підлозі – світла плитка з підігрівом. І жодних слідів ремонту! Ні пилу, ні будівельного сміття… – Як же ж так?.. – прошепотіла Галина Олександрівна. У спальні молодих панувала ідеальна чистота. А ось і її спальня… Галина Олександрівна так і стала на порозі від побаченого. – Цього не може бути… – аж побіліла вона
– Я з села, то й що? – Інна підняла підборіддя, дивлячись на своє відображення у дзеркалі офісного туалету. – Це в минулому! Зате тепер я міська! Її взяли секретаркою […]