Я досить гостинна людина, та недавно мене спіткає досить неприємна ситуація з моїми друзями. Ми з дружиною живемо в орендованій квартирі на краю міста. Обирали невелике за площею житло, для того, щоб не переплачувати за комунальні послуги та й орендна плата за таку квартиру менша.

Оскільки дітей ми ще не маємо, той місця нам цілком вистачає. Сподіваюсь, що коли ми вирішимо стати батьками, то ремонт у нашій власній квартирі вже буде зроблений.

Минулого тижня мені зателефонував мій колишній одногрупник й повідомив, що вони з дружиною планують відвідати наше місто у справах, а мешкають вони на відстані десь 250 кілометрів від нашого населеного пункту.

Але він дзвонив не просто так, вже з середини нашої розмови почав натякати, хочуть залишитись у нас на ніч, бо додому повертатись буде пізно, а готель знімати дорого, та й навіщо, якщо у місті живуть твої друзі.

Я прямо відповів, що залишатись у нас на ночівлю не варіант, бо мешкаємо у маленькій квартирі, їх навіть не буде де покласти. Тому висунув зустрічну пропозицію, просто посидіти у нас, поспілкуватись, а місце на ніч хай пошукають завчасно. Того дня ми з дружиною готувались зустрічати гостей. Вона приготувала багато смачних страв, які всім припали до смаку. Вечір минув чудово.

Було вже пізно, а друзі навіть не думали йти від нас. Мабуть, вони чекали, моєї пропозиції лишитись на ніч, але ж я казав, що навіть на підлозі місця немає. Дружина вже хотіла спати, та і я був досить втомлений, тому запропонував їм інший варіант ночівлі. Неподалік від нас є готель у якому вони можуть зупинитись. Саме так і зробили.

Вже майже тиждень минув після нашої зустрічі, а мене досі гризуть докори сумління, чи правильно я вчинив, та чи не ображається на мене друг. Але я справді не мав не їх покласти.

КІНЕЦЬ.