Брат з дружиною привів у світ вже шосту дитину. А жити хоче за наш рахунок. Чим ти, чоловіче, думаєш?

Мій брат Михайло в дитинстві завжди приносив клопоти для батьків. У школі на нього скаржились учителі. Успішність у нього добряче кульгала. Дисципліна теж була на 0. Батьки не могли йому дати ради. Мама тільки плакала  від нього. А батько міг його тільки зайспокоїти, показавши ремінь.

У підлітковому віці теж нічого не змінилось. Наша мама в той час навіть стала сивою від постійних переживань.  В Михайла  з’явилися дивні друзі з якими він гуляв до пізна. Одного разу нашого Михайла за вухо привів власник продуктового магазину, який знаходився недалеко від нас.

Виявляється, наш Мишко зі своїми друзями вирішив поцупити з магазину  цілий блок шоколадок та велику упаковку пляшок Кока-коли. “Друзі” з продовольством встигли втекти,а Мишка спіймали. Володимир Андрійович, власник магазину, був добряком. Пошкодував хлопця. В поліцію вирішив не звертатись, але провчити хлопця треба було. Після того випадку Міша цілих два тижні ходив мити підлогу у магазині.

Брат змінився. Став допомагати батька по господарству. Після 11 класу пішов вчитись в аграрний коледж. Батьки мої вже нарешті видихнули.

У 23 роки Михайло одружився на хорошій спокійній Надії, і пішов жити у  приймаки. Батьки вже нарешті зітхнули з полегшенням. Але Михайла потягнуло тепер в іншу крайність. На городі працювати не хоче. За професією теж. Живуть на дитячі виплати.

Мають пільги як багатодітна родина. Михайло з дружиною привів у світ  ось вже шосту дитину. На сьому чекають. Михайлу та Надії тільки 33 роки.  А жити хочуть за чийсь рахунок. Постійно хтось їм має допомогти: батьки, родичі чи сусіди.

Чим ти, чоловіче, думаєш? Як ти потім цих дітей будеш ставити на ноги?

Ось і живуть вони в маленькій хаті на 3 кімнати. Городиною, яйцями, молоком та свининою їх забезпечують батьки. Я з чоловіком живу в Києві, маю бізнес. Теж допомагаю грошима. Але вже втомилась відправляти брата на роботу. Навіть пропонувала йому роботу у себе на фірмі. Не хоче… А правда? Для чого працювати. Як власні діти-це золота жила… Та й батьки допомагають. 

А Ви як вважаєте? Як переконати Михайла змінити  життя?

КІНЕЦЬ.