Антон вважав себе ідеальним батьком, хоча це було дуже далеко від того, щоб бути правдою. Йому повною мірою було nросто начхатu на сuна

 

Антон сам себе вважав ідеальним батьком. Не без підстав. Та й його мама з ним повністю згодна. Він висловлював невдоволення, коли Рита довго не могла вкласти сина спати, позбавив дружину від походів по магазинах (навіть колготи і предмети для гігієни купував). Коли Стасик підріс і став нестримний, як крапля ртуті, і став ламати, псувати бити все, що можливо було зіпсувати або розбити,

Антон не лаяв, не кричав, не сварив сина. Він це все робив через дружину. — Іди, дивись, що цей шибеник творить! І покарай! — вимагав він у дружини, побачивши, як Стасик розфарбовує шпалери. Коли з’ясувалося, що син не вимовляє деякі з літер, Антон не став заважати дружині витрачається на логопеда, хоча вважав, що з часом Стасик сам навчитися вимовляти весь алфавіт.

— Твоя зарплата, твої гроші. Хочеш витрачати — будь-ласка, сказав він Риті. І в іншому так само: відвести дитину в театр, цирк, в розважальний центр. Заради Бога. Як говориться —

«Будь-який каприз за ваші гроші». А тут ще Рита надумала Стасика в секцію футболу записати. Мовляв, син дуже хоче. І знову Антон не заперечував, хоча сам ганяти м’яч навчився, граючи у дворі з хлопцями. Ну якщо грошей у неї багато, то ніяких проблем, витрачай. Свої ж витрачаєш, не чоловіка. Зате, коли він перший і єдиний раз відвів сина на тренування, то був дуже гордий від подяки тренера за виховання талановитого сина…

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩